Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Чужий 📚 - Українською

Читати книгу - "Чужий"

439
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чужий" автора Алан Дін Фостер. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 58
Перейти на сторінку:
дослідити фактично небезпечну форму життя, а спеціалісти Компанії знали, що сигнал був попереджувальним, а не аварійним.

— Так, — відповів Еш. — Згідно з даними дешифраторів, надсилати аварійний сигнал відправникам було вже запізно, але вони вирішили надіслати попереджувальний. Сам сигнал був доволі страшним, детальним і незвичайним. Вочевидь, екіпаж аварійного корабля висадився там як звичайна дослідна експедиція. Як і Кейн, вони знайшли одне або декілька яєць Чужого. У сигналі не сказано, чи дослідники встигли визначити, чи ці яйця з’явилися на цій планеті, чи вони прилетіли з якогось іншого місця. Перед смертю члени екіпажу встигли надіслати попереджувальний сигнал, щоб інші кораблі оминали цю планету. Інакше їх спіткає така ж доля, як їх. Звідки б вони не прилетіли, це благородні істоти. Сподіваюся, людство ще зустрінеться з ними, але вже за приємніших обставин.

— Так, вони повелися благородніше за деяких мені відомих, — суворо сказала Ріплі. — Як вбити Чужого, того, що на борту?

— Дослідники на борту аварійного корабля були набагато сильнішими за людей Землі і, напевно, розумнішими й технічно розвиненішими за людство, але стали жертвами таких, як цей Чужий. Тож не думаю, що ви зможете вбити його. Але я можу. Оскільки в мене неорганічний склад, Чужий не вважає мене потенційною загрозою чи іжею. Я значно сильніший за всіх вас, тому, думаю, зміг би поборотися із Чужим. Але зараз я не в кращій формі. Якщо ви просто заміните…

— Гарна спроба Еше, — перебила Ріплі, хитаючи головою. — Але нічого не вийде.

— Ідіоти! Ви досі не зрозуміли, із чим маєте справу? Чужий — це ідеальний організм. Він має чудову будову тіла, хитрий і надзвичайно агресивний. У вас немає жодних шансів побороти його з вашими обмеженими можливостями.

— Господи, — Ламберт бездумно витріщилася на голову. — Ти з таким захопленням говориш про нього?!

— А як можна не захоплюватися такою геніальною простотою, продуманою і гармонійною? Міжвидовий паразит, який полює на все живе незалежно від атмосфери, а в найбільш несприятливих умовах він впадає в анабіоз на невизначений період часу. Єдиною його метою є розмноження, яку він виконує надзвичайно ефективно. Людство жодного разу з таким не стикалося. Воно звикло безрезультатно боротися з такими паразитами, як комарі, мурахи та інші комахи. Чужого ж і подібних і близько не можна поставити в порівняння по жорстокості та вміннях. Це те ж саме, що порівнювати рівень інтелекту людини й черв’яка. Навіть уявити неможливо, як його перемогти.

— Досить із мене цієї маячні, — Паркер схопив провід. Ріплі жестом зупинила його і витріщилася на голову.

— Еше, ти ж повинен бути частиною нашого обладнання. Ти наш науковий співробітник й інструмент Компанії.

— Люди наділили мене інтелектом, а разом із цим приходить необхідність вибору. Я віддано шукаю наукову правду, яка вимагає краси і гармонії, але перш за все — простоти. У проблемі вашого протистояння із Чужим є просте й витончене рішення: виживе або він, або хтось із вас.

— Гадаю, це має поставити нас, нещасних людців, на місце? Еше, скажи, а Компанія очікувала, що по прибуттю «Ностромо» на Землю в живих залишитеся тільки ти й Чужий?

— Ні. Вони чесно сподівалися, що ви виживите і збережете життя Чужого. Там просто не уявляли, наскільки цей Чужий небезпечний і боєздатний.

— А як ти вважаєш, що буде, коли корабель прибуде на Землю, якщо припустити, що всі ми мертві, а Чужий безперешкодно керує кораблем?

— Не знаю. Є досить велика ймовірність того, що Чужий успішно заразить інспекторів та інших осіб, які вступлять з ним у контакт, до того, як вони усвідомлять ступінь небезпеки та зможуть вжити якихось дієвих заходів для боротьби з ним. Але вже може бути пізно. Людство безуспішно бореться з набагато примітивнішими паразитами, а з таким сильним воно ще не стикалося. Уявіть, що мільярди таких Чужих діють узгоджено між собою. Чи буде в людства хоч якийсь шанс? Звичайно, якщо я буду на місці в робочому стані на момент повернення, я зможу попередити інспекторів про те, що на них очікує і як безпечно поводитися з Чужим. Знищивши мене, ви наражаєте людство на жахливу чуму.

У кают-компанії запанувала тиша, але ненадовго. Першим заговорив Паркер.

— Людству в особі Компанії начхати на нас. Ми спробуємо здолати Чужого. Принаймні ми знаємо, де він, — він поглянув на Ріплі. — Жодна чума мене не цікавить, якщо я буду триматися подалі від неї. Я витягаю штепсель.

— Згодна, — погодилася Ламберт.

Ріплі обійшла стіл і почала від’єднувати кабель.

— Можна останнє слово? — швидко промовив Еш. — Заповіт, можна сказати.

Ріплі вагалася.

— Ну-ну?

— Можливо, цей Чужий дійсно наділений розумом, і вам слід знайти з ним спільну мову?

— Ти намагався?

— Краще я заберу деякі свої таємниці в могилу.

Ріплі висмикнула провід зі словами:

— Бувай, Еше.

Вона звернулася до своїх напарників:

— Якщо обирати між паразитами, краще я оберу того, хто не бреше. Зокрема, якщо ми не можемо здолати його, то вмирати будемо зі щасливою думкою, що воно запустить свої пазурі в спеціалістів Компанії…

Ріплі знову сіла за панель управління центральним комп’ютером у відсіку Інтелектуального банку, сумніваючись, чи питати далі порад у «Матері». Паркер і Ламберт приєдналися до неї. Ріплі понуро промовила:

— Єдине, в чому Еш був правий, так це в тому, що в нас мало шансів, — Ріплі вказала на миготливий індикатор. — Кисню залишилось менше, аніж на дванадцять годин.

— Отже, це кінець, — Паркер подивився на підлогу. — Якщо ми під’єднаємо Еша, то швидше помремо. Я впевнений, що він би спробував подбати про Чужого, але нас у живих би не залишив. Ось який наказ Компанії він не хотів нам розголошувати, тому що, розповівши про все, він не дозволив би нам повідомити представникам портової влади, що на думці в Компанії, — Паркер вишкірився. — Еш був вірним роботом Компанії.

— Не знаю, як ви, — без тіні посмішки промовила Ламберт, — але я краще помру безболісно і мирно.

— До цього ще не дійшло.

Ламберт узяла невеличку упаковку з капсулами. Ріплі впізнала отруту по червоному кольору та мініатюрному черепу зі схрещеними кістками на кожній.

— Ще рано. Хех, — Ріплі повернулася на стільці. — Кажу тобі, ще рано. Еш тебе переконав, сказавши, що лише він може здолати Чужого. Але в результаті він лежить у кают-компанії в розібраному стані, а не ми. У нас є інший варіант: ми повинні підірвати корабель.

— Це і є твоя

1 ... 53 54 55 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужий», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чужий"