Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь 📚 - Українською

Читати книгу - "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пані Язикатої Хати 2" автора Ялинка Ясь. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 76
Перейти на сторінку:

-Ти тоді почни з найцікавішого. Щодня потроху мене просвічуватимеш.

 

-Гаразд! - погодилася охоронниця, - Почну, мабуть з дзеркалиці. Чудний дух, але корисний, якщо, звісно,  господаря полюбить.

-Дзеркалиця? У дзеркалі живе?

-А де ще, звичайно, у дзеркалі. Поселяється тама, де дзеркало старе... - Стьопка розплющила очі і розгорнулася, щоб подивитися на старе дзеркало на стіні, - ага, в цьому є дзеркалиця!

-Так-а-а? - протягла Стьопка недовірливо, - але я нічого не помічала в ньому... і не говорила вона ніколи зі мною...

-Так вона безлика і безголоса.

-Хм, а користь у чому? Прищі у дзеркалі маскує?

-Хіханьки тобі все, - дорікнула Лукерія, - дзеркалиця майбутнє бачить! Може показати, якщо заслужиш!

-О ні, майбутнє знати я не хочу! А раптом там щось погане? Що за життя тоді буде? Сиди і трясись? Ні, дякую!

-Не хочеш - і не треба! Хтось просить?

 

-Далі розповідай, ще хочу!

-Ну, кринниця. У колодязній воді живе. Дуже вода стає смачною, якщо в колодязі оселиться.

-Треба буде нашу полікувати. Мітю попросити допомогти їй чи кого?

-Так, водяник у цій справі найкращий лікар. Запитай його... А ще дух добрий є, дрьомою, зветься.

-Від слова "дрімати"? – припустила Стьопка.

-Ага. Токмо, його кликати треба, сам не прийде. Коли у будинку дитинка з'явиться, для сну міцного він дуже потрібний! З ним дитинка всю ночі спить, мамку не тривожить.

-Корисний дух, згодна. А ще?

-Ще... ну, отєть, наприклад. Якщо цей до хати заявиться, то на хазяїна лінь нападає, та така, що з печі не злізеш!

 

-Прикольно... А я думала, що лінь, це риса характеру, - здивувалася жінка, - а ще, хто є?

-Підміниш! Це дитина мари, яким вона замінює людську дитину.

-Що це за мари?

-Мари - душі покійних проклятих, неприкаяні, дуже злі. У господарів дитину поцуплять, натомість свою підсунуть.

-А навіщо?

-Життя хорошого бажають для своєї дитини, людського.

-А як людині зрозуміти, поміняли їй дитину, чи ні? Чи є якісь ознаки?

-Підміниш злісний, шкідливий, прокази підлі здійснює, кричить постійно. Але дивно грає на будь-яких інструментах! Мелодія до чого гарна виходить!

-О, у моїх колишніх сусідів, точно, сина підмінили! Вони такі хороші люди, а він – паскудник! Весь будинок від нього страждав. Але на піаніно грав – заслухаєшся!

-Може бути, може бути...

 

-А ще про когось розкажи, - попросила Стьопка, жадібно вбираючи інформацію про невідомий світ, у якому вона, виявляється, жила. Це прямо казка, тільки наяву.

-Шишиги. Ті заводяться, якщо в хаті п'янки-гулянки... Хлівник - в хліві живе, - продовжувала Лукерія, - Стрибка, ось ще дух цікавий. У людину вселяється і з того часу, той стає завзятим, від цього і «стрибком» кликають. Швидко справи у нього робляться, за що не візьметься – успішно завершує. Удачливий, скрізь встигає. І все через духа стрибку.

-Здорово, щастить деяким...

-Не заздри! Той, в кого стрибка вселиться – короткий вік живе.

-Тьху на нього, тоді!

-Так що, господине, багато різних хатніх духів є, всіх так відразу і не згадаєш...

-А ти тільки про домашніх духів знаєш?

-Про різних чула. Про яких тобі ще баяти?

 

-А хто такий хапун, знаєш? - запитала Стьопка і затамувала подих.

-Знаю, звісно! Він лютий дух! Краде богатирів і дів прекрасних! Іноді, буває і дитятко...

-А навіщо?

-Багатирів для важких робіт. А дів, сама здогадайся, для чого!

-А... дітей?

-Так баби, які діток не мають, доручають хапуну викрасти для них дитину. За платню.

-Тобто, хапуни на замовлення працюють?

-Так. Або, якщо хтось сам по собі сподобиться... а ти що, про них чула?

-Розумієш, Лукеріє... на мене один такий напав сьогодні, - і Степанія розповіла охоронниці все, що з нею сталося.

 

-Собача кров! - ахнула Лукерія, коли розповідь завершилася, - біда прийшла, відчиняй ворота!

-Думаєш, не відчепиться? – зітхнула Стьопка. Гарний настрій миттю випарувався.

-Знаю! Замовив тебе хтось хапуну! Не інакше!

-Чому одразу замовив? Ти ж казала, якщо йому сподобається...

1 ... 53 54 55 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"