Читати книгу - "Коханці юстиції"

оголошенню, на тілі вбитого все-таки є принаймні одна особлива прикмета: його груди назнаковано доволі глибоким надрізом у вигляді великої літери Р. Дальше замовчування факту, що в місті гастролює хтось із запеклих послідовників Фантомаса, а може, й він сам, уже втрачає будь-який сенс. Переконатися в цьому можна буде вже невдовзі: правоохоронні органи вирішили, активізуючи розшукову діяльність, виставити безголовий труп на всезагальний огляд, ніби рештки якогось ватажка гірських розбійників у веселі давні часи, і з найближчого понеділка він у спеціальному прозорому саркофазі лежатиме посеред міської ратуші, тепер краєзнавчого музею.

(Про те, що насправді велике Р може означати й «Фелюсь», я взагалі мовчав.)

Тато всіляко підтримував мої версії. Він симпатизував Фантомасові, про якого знав лише з переказів, бо сам усе ще примудрявся ніяк не потрапити на той кінофільм. Мої ж перекази відзначалися досить вільним трактуванням більшості епізодів. Крім того, це було останнє літо нашої гри в Жульвернію.

14

Тим часом пристрасті досягли апогею. Містом заволодівала вибухова знервованість. Чутки й версії взаємно накладалися і доводили набряклу скандалом атмосферу до кипіння. Тут і там відбувались імпровізовані збори ветеранських організацій, які одностайно зверталися до влади із закликом навести нарешті лад і суворо покарати Винних. Гаслом дня стали слова: «Наша милиция потеряла бдительность!» У високих управах, перешіптувалися знайомі, полетіли перші голови — ці, щоправда, на відміну від тієї нещасної, лише в переносному сенсі. Київ наказував. Москва вимагала. На закритих нарадах керівного складу дедалі частіше говорилося про потребу залучення карпатських мольфарів.

А потім настав той вечір зміненого повідомлення. Пригадую, ми вже було наготувалися вкотре вислухати ті самі речення із затвердженими напам’ять словами про «обезголовлене тіло». І раптом почули щось нове: «За уточненими висновками судово-медичної експертизи, чоловікові було не 30–40 років, як ми зазначали раніше, а 60–70. Незважаючи на літній вік, покійний зберігав чудову фізичну форму, що й призвело до помилки експертів».

Мені на мить здалося, ніби зараз пролунають і ще якісь виправлення та спростування. Не чоловік, а жінка. Не на березі річки, а коло озера. Не цього року, а позаминулого. Не в нашому місті, а в штаті Арканзас. І насамкінець вони нам скажуть: «І взагалі, шановні громадяни. Нічого такого не було. Ніякого трупа, ні голови. Це ми так жартували».

Але дальший текст залишався фактично без змін. Хоч наступного ранку оголошення вже не прозвучало. Не було його й у вечірньому випуску. І ніколи більше його вже не було.

І чим це пояснити — геніальним розкриттям справи чи її директивним закриттям, — я не знаю й донині.

Збурене місто ще деякий час похвилювалося й організовано затихло. А потім у нього з’явився цілком новий подразник і збудник.

15

Перекривати одну сенсацію другою — безвідмовний прийом інформаційних воєн. Тоді ми ще про це не знали, бо й інформаційних воєн тоді начебто ще не було. Але все так і вийшло.

Не минуло, здається, ще й тижня відтоді, як позатихали останні балачки про «берегового трупа», а наш вокзал певного ранку прокинувся, весь обвішаний червоними прапорами. І не було б у тому нічого надзвичайного, якби ті червоні прапори не мали чорного гакенкройца в білому крузі посередині. Перони та почекальні патрулювали військовики в уніформах вермахту, де-не-де світилися й високих чинів есесмани. Прогнали велику колону обдертих і побитих, закутих у кайдани червоноармійців. Євреїв шикували окремими групами, брутально розділяючи матерів та дітей.

Не один подорожній, висівши з потяга й забачивши таку веремію, ціпенів і роззявляв рота. Старі селянки хрестились, а молодняк біг наввипередки до головної зали, де, за чутками, роздавав автографи сам майор Топорков.

У місті починали знімати кіно, і всі хотіли протиснутися в масові сцени.

І тільки я ще довго вбачав якийсь незбагненний зв’язок між усією тією метушнею й так раптово забутим жахним інцидентом.

16

У цій історії є незнайдена голова. Точніше, голови в цій історії немає, бо її не знайдено.

Крім того, тут багато початого й незавершеного. Ви вже зауважили критичним оком не одну деталь чи лінію, з яких нічого не розвинулось. І навіть велику літеру Р Оповідач не витатуював собі на грудях у фіналі. Бо фіналу немає.

Незавершена історія перестає бути історією. Але більшість історій цього світу саме незавершені. Тобто ні, не об’єктивно незавершені. Вони незавершені для нас. Ми не можемо охопити ні початків, ні кінців, завжди перебуваючи десь поміж, на якомусь випадковому відтинку.

Що точно завершилося того літа — це моє завдовжки в десятиліття з гаком життя на привокзальній околиці. Завершилися родинні виправи в «Космос», суботні походи в лазню і вечірні прогулянки до варшавського 76-го потяга.

Пані Ірена вже не водить мене до парку на каруселі. Гіпсові олені вже не пасуться. Це завершилося.

Завершилися життя моїх батьків. Мама померла минулого року, тато на двадцять років раніше. Це дає мені змогу присвятити Їхній Пам’яті все, що тут написано, всю цю книжку з її коханцями.

Але якщо хтось із вас, прочитавши ці рядки, пригадає собі не лише ту далеку подію з трупом без голови, а й можливу її розв’язку, то я радо дізнаюся, чим там усе закінчилося, й тоді, напевно, допишу до кінця цей незавершений розділ.

Автор висловлює подяку:

Вадимові Заплатникову — за підказку числа вісім з половиною.

Олі Михайлюк, Анатолієві Бєлову, Уляні Горбачевській, Маркові Токару та всій групі «Альберта» — за раптово інше обличчя одного з героїв цієї книжки.

Богданові Турецькому, Іванові Бондареву, Тарасові Зеню, Петрові Ганцюку та Любові Соловці — за інспірації, консультації й підказки, без яких не було б найскладнішого розділу цієї книжки.

Літературно-художнє видання

Юрій Андрухович

КОХАНЦІ ЮСТИЦІЇ

Роман

Відповідальний редактор Євгенія Лопата

Літературний редактор Олександр Бойченко

Коректор Марина Гетманець

Обкладинка Артема Колядинського

Макет Альони Олійник

Видавництво «Меридіан Черновіц»

[email protected]

Свідоцтво про державну реєстрацію

ДК № 5273 від 26.12.2016 р.

Офіційний дистриб’ютор

Видавництво «Книги — ХХІ»

Адреса для листування:

а/с 274, м. Чернівці, 58032, Україна

тел.: +380 (372) 586021, моб. +380 (98) 7150181

[email protected]

books-xxi.com.ua

Примітки

1

Точніше — «Правдами й неправдами».

2

Точніше — негайно, відразу ж, на місці злочину.

3

Оригінальний титул: «De papavere curatione et natura cannabis».