Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Альманах видів, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Альманах видів, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Альманах видів" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 75
Перейти на сторінку:

Передбачивши захват, я ухилилася, зробила випад і вдарила чоловіка в живіт. Він, ніби не помічаючи моїх ударів, схопив мене за ногу і повалив на підлогу, навалившись зверху.

Не повірю, що не скучила… - він знову спробував поцілувати мене, але у відповідь знову був укус. - Чорт, я тобі ікла спилю ... - прогарчав він. Можеш спробувати, подивимося, скільки в тебе пальців залишиться. - прогарчала я, ударивши чоловіка коліном у живіт і, вибравшись з-під нього, встала.

Підійшовши до валізи, поки Хамід приходить до тями, я дістала із зовнішньої кишені прозору помаду і швидко нанесла на губи. Відклавши її, я швидко обернулася, якраз коли чоловік упіймав мене у свої обійми. Більше не чинячи опір, я ніжно посміхнулася і погладила чоловіка по щоці, від чого він буквально замуркотів.

Так .. Я теж скучила ... - я на мить посумнішала, але швидко приховала це. - Поцілуй мене ... - млосно сказала я. Знову вкусиш. - посміхнувся чоловік. Ні. - я похитала головою, потягнувшись до нього. - Більше ні.

Нахилившись, Хамід спочатку ніжно, потім жадібно поцілував мене, зрозумівши, що я дійсно здалася йому. Я ж у голові запустила відлік. Двадцять вісім... двадцять сім... двадцять шість...

Різко відпустивши мене, Хамід розплющив очі і затуманено глянув на мене.

Що .. що ти зробила ..? - прошепотів він, намагаючись відійти від мене, але, перечепившись об речі, впав на підлогу. Милий, обережніше. - я кинулася до нього і допомогла встати. - Я ж сама тебе потім на ліжко не затягну... Що? Лягай, лягай... Тобі в голову, мабуть, напекло. - примовляла я, укладаючи Хаміда на подушки.

З останніх сил сіпнувшись, чоловік навалився на мене і стиснув рукою моє горло. Я спробувала звільнитись, але він усім тілом навалився на руку. Ще пару секунд, і я б знепритомніла, але нарешті транквілізатор у помаді його добив.

Скинувши Хаміда, я залишилася лежати на ліжку, потираючи горло. З одного боку – сволота звичайно. А з іншого… адже я й справді його вбила.

Так, геть совість! Я тут не за цим. Тряхнувши головою, я встала і почала розпаковувати чемодан. За годину на руках Хаміда були наручники, що приковували його до спинки ліжка; весь його одяг був упакований у валізу, а причинне місце прикрите подушечкою; тіло чоловіка було вкрите поцілунками червоною помадою (водостійкою, солоденький. Бажаю успіху відмити); на ручці дверей висіла табличка не турбувати і менеджера попереджено. Спакувавши всі речі, я взяла валізу та ключі від глайдера, вийшла з готелю і попрямувала на посадковий майданчик.

Повернувшись до маєтку, я приземлила глайдер і вийшла до саду.

Кіра? Ви так рано! - Лора підвелася з лежака біля басейну, але раптом зупинилася. - А де Хамід…? Ммм? А, він трохи згодом приїде. - я, посміхаючись від вуха до вуха, несла валізу до будинку. Пізніше? - на порозі мене перехопив Салліван, узявши валізу. - Кіро, ти що, знову… Не вбила я його. - я закотила очі, прослизаючи в будинок. – Просто відправила відпочити. Я виграла! - Лора засміялася. Спочатку Хамід повернеться, я з ним поговорю, а потім святкуватимеш. - насуплено відповів Саллі, заходячи за мною. Ви там що, ставки робили? - я засміялася. - От так! А ще мене безпринципною називали! Кіро, стояти! - гаркнув явно розлючений Салліван і я різко зупинилася на сходах. – Де Хамід? Він у готелі спить. - закотивши очі, відповіла я, обернувшись. Просто спить? - чоловік недовірливо насупився і спробував залізти в мою свідомість, але я виставила блок. Просто спить. – повторила я. - А у свідомість моя не лізь. Це тільки між мною, Хамідом, та покоївкою Агнес, яка прийде його будити. Чорт, доведеш ти мужика.. - бурчачи, Саллі розвернувся і пішов у двір, залишивши мене одну.

 

Хамід приїхав наступного дня на пікапі з логотипом готелю, і у формі співробітників готелю, яка на ньому сходилася з великим зусиллям. Ледь не врізавшись у паркан, він все ж таки припаркував машину і попрямував до будинку з палаючими очима і наручниками, що звисали, на кистях рук, у яких був порваний ланцюжок і тепер вони висіли браслетами.

Де вона.. ? - прогарчав Хамід, звернувшись до Лори, що сиділа в саду. Еммм… - Лора нервово думала, але раптом з дому почувся сміх і Салліван разом із Кірою вийшли на поріг. Кіра, вся мокра після тренування, йшла з пляшкою води і розповідала якусь історію. А, от і ти… - Хамід повільно попрямував у бік Кіри. От чорт.. - прошепотіла дівчина, випустивши воду і кулею влетіла до будинку. Хамід блискавичною тінню рвонув за нею.

Лора з Салліваном перелякано дивилися то один на одного, то на двері, в яких зникли двоє.

Саллі, він її вб'є... - прошепотіла Лора. Чорт забирай. - тільки й сказав чоловік і рвонув слідом у будинок, а за ним побігла Лора.

Хамід наздогнав Кіру швидко. Занадто швидко. Вона сподівалася хоча б на дах вибігти, але чоловік упіймав її вже в коридорі на сходах.



 

Хамід

Притиснувши дівчину за горло до підлоги і випустивши пазурі, я глухо гарчав. Кіра боролася, бодалась, намагалася вирватися, але марно. Поки вона не глянула мені у вічі. Дідько.

Я послабив хватку, після чого відпустив зовсім, сівши на підлогу поряд. Дівчинка закашлялася, тримаючись за горло і постаралася відповзти від мене по підлозі якнайдалі. Очі її так само горіли і дивилися на мене.

На сходах почувся біг і за мить між нами з'явилися Салліван з Лорою, перервавши мій зоровий контакт з дівчинкою. Піднявши втомлені очі я глянув на Саллівана, який підійшов до мене, а Лора, тим часом вже забрала Кіру. Оговтавшись я зрозумів, що друг щось бурчить і прислухався.

…Ти так, га? Ну нащо? Вона ж і так тебе боїться… – примовляв він, допомагаючи мені встати. Мало боїться .. - тихо відповів я, все ще занурений у свої думки. А ти хочеш, щоб вона до тебе відчувала тільки страх? - він серйозно зазирнув у мої очі і я відвернувся. - Я так і думав. – сам собі відповів Саллі. Мені потрібно в душ. - я розвернувся і попрямував до однієї з гостьових кімнат, яку мені виділили господарі будинку.
1 ... 54 55 56 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Альманах видів, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Альманах видів, Kira Night"