Читати книгу - "Устина - азовська відьма , Таня Мальована"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
—Й без тебе голова болить, — пожалілася вона вже на звичні гучності.
—Потім тобі все поясню, тим паче на грець воно їй вже потрібно було.
Я тільки мовчала переводячи погляд з одного на іншого, не помітять той добре. Бо ще чогось сьогодні я не винесу.
—Ходімо, вдома поговоримо, — сказав Іван, але щелепи його ходили від злості.
— Ходімо. Устино збирай речі й закинь до кабінету, — Сказала Стефа й зникла у порталі розчиненими Сірком.
—Нарешті тиша, мої вушка не спроможні таке терпіти, — пожалівся мені кролик коли ми залишилася вдвох.
— Дякую тобі, — я почухала свого велетня.
—Та, що я, ото тільки трішки силу пере направив. А почухай ще? — благав пухнастий Я не змогла йому відмовити та взяв на руки, одночасно гладячи животик.
—Устино! — голос Богдана прорізав тишу нашого спокою.
—О, ще один. А я казав гени, — буркнув кролик прижимаючи вушка й ображено засопів.
На галявину вийшов стурбований Богдан його погляд не віщував нічого доброго.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Устина - азовська відьма , Таня Мальована», після закриття браузера.