Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 58
Перейти на сторінку:
Розділ 28. Від Долі не втечеш

Я дочекалася ранку, нерухомо лежачи в ліжку. Хоча б трохи вдалося заспокоїтись — істерика відступила, але тепер переді мною виникла інша, неминуча проблема: як дивитися Ліаму та його брату в очі? Я знала, що вони все зрозуміють. Особливо Міар. Він мовчав, хоча точно знав, що сталося. Чому? Пожалів мене? Тепер я розуміла його мовчання. На його місці я, мабуть, ненавиділа б саму себе.

Зібрала всі сили, щоб прийняти важливе рішення: треба уникати братів. Принаймні поки що. Часу, аби зібратися з думками, не вистачало, але я сподівалася: якщо знати розклад Ліама, це стане набагато простіше. Спершу треба вмитися, зібратися і вийти з палати. А далі — реабілітація. Треба чимось себе зайняти, поки Міла дізнається про стан Ліама.

План був простим. Я мала стати на ноги якомога швидше. У прямому й переносному сенсах. Звісно, Міар міг зруйнувати мої наміри за кілька секунд — зі своєю швидкістю він здатен наздогнати мене будь-де.

Проте я відкинула ці думки. Реабілітація вимагала повної зосередженості. У кімнаті на мене вже чекала Ягулька. Лише побачивши її, я відчула: ця зустріч стане важливою. Туманні спогади почали повертатися, а разом із ними — рішучість. Ледь опинившись поруч з бабусею, я схопила її за руку.

— Ніка, зараз не твоє заняття, — усміхнулася вона, але руку не відпустила, продовжуючи мене тримати. — Я зараз займаюся з іншою дівчиною.

Тільки тоді я побачила її ученицю — маленьку дівчинку, яка вперто намагалася встати, хоч одна з її ніг була коротшою. Мені стало соромно, що я перервала їх.

— Ягулька, я все згадала! — швидко вимовила, сподіваючись на розуміння. Її підтримка завжди була мені важлива, і я знала, що Перша стражниця Перегір'я знову допоможе.

Але реакція була несподіваною.

— Ніка, мене звуть Єгуліна Тимофіївна. Думаєш, мені подобається ця «Ягулька»? — Вона стиснула губи, і я зрозуміла, що зробила помилку.

— Вибачте, Єгуліна Тимофіївна, — пробурмотіла, зніяковіло опустивши голову.

— Нічого, — зітхнула вона. — Раз ти тут, не сиди без діла. Повторюй вправи.

Я зітхнула з полегшенням: хоча б не вигнала. Сіла за апарат і почала працювати. Час летів, а я відчувала, що просуваюся вперед. Єгуліна Тимофіївна кілька разів підходила, виправляла техніку, але переважно була поруч із дівчинкою.

Два години минули, і я покотила до душу, і тільки після цього поспішила до Міли, яка мала для мене новини.

— Де ти була? — зустріла вона мене на порозі. — Телефон залишила! Твої батьки заходили. І ще… Нагорний-старший приходив.

— Хто?

— Брат Ліама, — уточнила Міла. — Операція пройшла успішно, він вже прийшов до тями.

Моє серце забилося швидше.

— Він чекає на тебе, — додала дівчина, але явно отримала не той результат, на який сподівалася.

— А Міар? - Я планувала спочатку все прорахувати.

— Поїхав. Але просив, щоб ти провідала Ліама, - от тільки в мої плани це не входило.

Тим часом Міла вколола ліки, нагадала про телефон та залишила мене наодинці зі своїми думками. Спочатку я вирішила подзвонити мамі, щоб заспокоїти її, а потім... потім сховатися. Я була не готова до зустрічі ні з Ліамом, ні з його братом.

Втім, уникати Міара довго не вдалося. На третій день він перехопив мене просто біля дверей.

— Ніка, що відбувається? Нам потрібно поговорити, — його погляд був гострим.

Я важко зітхнула та повернулася в палату, помітивши, як мій співрозмовник послішив слідом.

— Розказуй, — вимагав хлопець, щильно закриваючи за собою двері.

— Я згадала, — прошепотіла, але він лиш підвів брову.

— І?

— Як це «і»?! — зірвалася. — Через мене це сталося! Через мене Ліам втратив крила, втратив дракона! Як я можу дивитися йому в очі?

— А ти подумала, що Ліам сам зробив цей вибір? — його слова вдарили сильніше, ніж я очікувала. — Він дорослий, і знав, на що йде. А твоя втеча лише ранить мого брата. - Я не знала, що відповісти. Стояла, ніби громом уражена.

— Відійди! — рикнула, намагаючись виїхати.

— Куди ти?

— До нього. Буду просити пробачення, - вигукнула вже з коридору, швидко наблюжаючись до потрібного мені крила

— Він не сердиться. Але ти справді дурна, — усміхнувся старший дракон, виходячи слідом за мною, тоді як я вже була біля палати Ліама.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 54 55 56 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра"