Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58
Перейти на сторінку:
Розділ 29. Ти - мої крила

Я докотилася до палати Ліама майже миттєво. Потягнулася до дверей, щоб їх відчинити, але вони раптом відкрилися назустріч, ледь не зачепивши мене. На щастя, я встигла відкотитися вбік. Переді мною постав Ліам, який опирався на ручку з іншого боку. Його погляд був невпевненим — очі щільно перев’язані, і він явно не знав, хто перед ним стоїть (а в моєму випадку сидить).

— Вибачте, не знав, що тут хтось є, — пробурмотів він, переминаючись з ноги на ногу. Його голос був напружений, а очі спрямовані кудись вище моєї голови, ніби він намагався вибачитися навіть за свою сліпоту.

Я застигла, не в змозі вимовити жодного слова. Мій. Рідний. Коханий. Він був так близько. Аж занадто близько. Ліам знову заговорив, порушуючи моє заціпеніння:

— Вибачте, мені потрібно йти.

Він ступив уперед, і я відкотилася трохи назад, звільняючи йому дорогу. Ліам, повільно торкаючись стіни, рушив у напрямку моєї палати. Його кожен крок виглядав обережним, напруженим. На третьому дверному прорізі він зупинився, вдихнув повітря,наче звір, а потім затримав подих і ледь чутно видихнув. Підняв руку, щоб постукати, але передумав — просто натиснув на ручку.

— Ніка...

Моє серце завмерло. Я під’їхала ближче, торкнулася його руки й, майже не усвідомлюючи себе, прошепотіла:

— Ліам, я тут... Внизу.

Він опустився на коліна, намагаючись намацати підлокітники візка, але я не дала йому часу на це. Потягнула хлопця до себе, відчуваючи, як напруга залишає моє тіло. Ліам обійняв мене, а я торкнулася його обличчя, не в змозі втриматися. Поцілунок видався жадібним, наче ковток повітря після довгого занурення.

— Може, ви хоча б у палату зайдете? — голос Міара пролунав десь позаду, повертаючи мене до реальності.

Я відсторонилася від Ліама та кивнула.

— Правильно, — хрипко помовила. — Давай зайдемо.

Ліам підвівся, і ми разом увійшли до моєї палати. Міар допоміг мені пересісти на ліжко, а потім непомітно зник за дверима. Тоді ж як молодший дракон сів поруч, тримаючи мене за руку. Я обережно притягнула його до себе, і наші поцілунки відновилися. У його дотиках було стільки ніжності, стільки кохання, що я просто танула у його руках.

— Ти — моє все, — прошепотів він, зупиняючись на мить.

— А ти мій, тільки мій, — відповіла, і ці слова пролунали, наче обітниця.

Але в той момент до палати увійшли мої батьки.

— Ніка, ми... — мама раптом замовкла, широко розплющивши очі.

— Ми вийдемо на хвилинку, — поспішила додати вона, підштовхуючи тата до дверей.

— Куди ми вийдемо? — почав було він обурюватись, але мама вже виштовхувала свого чоловіка в коридор.

Я швиденько поправила свій одяг та ковдру на ліжку, ховаючи сліди нашої близькості. А коли батьки повернулися, Ліам все ще сидів поруч, тримаючи мене за руку.

— Схоже, ви помирилися, — мама тепло усміхнулася.

— Ніка втомилася від мене тікати, — пожартував Ліам, і по палатів пролунав дружній сміх.

Ми поговорили ще трохи. Мене потішила новина: через два дні я маю повернутися додому, якраз до Нового року. Мама підморгнула, а я вдячно усміхнулася у відповідь.

А коли ми нарешті залишилися самі, Ліам вирішив розповісти мені останні новини:

— Пов’язку знімуть до Нового року. Лікар каже, що зір повернеться поступово.

— Кохаю тебе, — вирвалося в мене раптово.

— А я кохаю тебе більше за все на світі, — він відповів, і моє серце завмерло від щастя.

— Тільки спочатку ми маємо поговорити, — я все ж наважилася. — Про те, що сталося біля сьомої брами...

— Ніка, не треба, — м’яко заперечив мені хлопець. — Я зробив те, що вважав правильним.

— Але ж твої крила...

— Тепер ти — мої крила. Без тебе мені не потрібна вічність. Якби це довелося зробити знову, я б не вагався ні секунди. - Його слова огорнули мене теплом.

Я обійняла Ліама, щаслива, що тепер він поруч, і ніхто не зможе нас розлучити.

— Мій, тільки мій, — прошепотіла, радісно посміхаючись.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 57 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра"