Читати книгу - "Екст, Геннадій Обушній"

А чи випадково, що серед нас є люди, які не хочуть їхати у відпустку на Землю? Безумовно, ми тут приживаємося. Нас на Марсі небагато. Що таке 1200 осіб? За земними мірками, невелике селище, маленький світ, де всі один одного знають по імені, ходять у гості, люблять просто збиратися разом. Якщо на Землі зазвичай збираються десь на природі, то у нас — в оранжереї. У нас важка робота і її багато. Ніхто не лінується, і нікого не підганяють. Ніхто не відмовляє іншим у допомозі, навіть якщо це не входить в посадові обов’язки і, відповідно, додатково не оплачується. Аналогічний підхід і в співробітників національних дослідницьких груп. Єдина людина, у якої немає роботи, це шериф. За весь час йому не вдалося нікого запхати до відділку.

Ви знаєте, що тут не ділять людей на своїх і чужих. Сьогодні чужий, а завтра свій. Тут багато хто пам’ятає наші збори на Острові, коли ми вирішили поставити базу не на Місяці, а на Марсі. Тоді ми поступилися добровільно, звільнивши тим самим наші супердержави від головного болю. Ми теж не залишилися в програші, отримавши хороший стимул для розвитку. Однак дехто, зокрема „LE“, сприйняв нашу поступливість, як ознаку слабохарактерності та малодушності. Для них дуже важливо отримати судовий прецедент. За ціною, ймовірно, не постояли і тиждень тому, 18 жовтня 2030 року наші юристи програли процес, який стосується приналежності ділянки під нашою колонією. Тепер „власник“ вимагає все це знести і виплатити компенсацію.

— Прошу вас не так емоційно! Ми не будемо нічого зносити і не будемо укладати жодних мирових угод. З будь-якої ситуації є вихід.

На моє переконання, ми працюємо на благо всього людства, людської раси в цілому, але аж ніяк не в інтересах окремих її представників. Людство наближається до порога, за яким можлива зустріч з іншими цивілізаціями, що мають свої звичаї та цінності. Які цінності ми візьмемо з собою і хто буде представляти людство? Невже так звана фінансово-промислово-політична еліта, у якої головна цінність — влада й прибуток, а найважливіші інструменти — суд і армія?

Те, що я зараз скажу, стосується насамперед людей, які працюють у Вулику. Але нехай це почують і люди з національних груп. Варіантів у нас не так багато. Рада визначила два крайніх випадки.

Варіант перший:

1. Ми підкоряємося земній Феміді і допускаємо судових виконавців на цю територію.

2. Купуємо у нинішніх власників інші ділянки і переміщуємо нашу базу, спостережні пости та полігони.

3. Передаємо наші транспортні технології американо-російському комітету.

Слабкі місця цього варіанту: у нас може не вистачити коштів на виплату компенсації, придбання інших ділянок і сил на перенесення об’єктів. Отже, нам доведеться згорнути свою діяльність. Транспортні технології дуже швидко потраплять у приватні руки, і Марс перетвориться на перевалочну базу потолочі, що рветься в пояс астероїдів і в надра планети. З огляду на те, що Росія, як і ми, не визнає прав „LE“, дуже ймовірне виникнення тут збройних територіальних конфліктів. Тому про спокійне і планомірне вивчення планети можна буде забути.

Варіант другий:

1. Ми можемо і маємо право оголосити про незалежність Марсу з усіма відповідними наслідками.

2. Для власної безпеки ми можемо зачекати з передачею Землі наших космічних технологій (хоча обумовлений термін уже настав) і обмежити доступ на Марс земних пілотованих і безпілотних апаратів.

3. Незважаючи на зміну організаційної структури, укладені договори повинні виконуватися, тому ми за всіма пунктами забезпечимо виконання всіх національних дослідницьких програм.

4. Свою економіку на першому етапі (приблизно 5 років) ми можемо ґрунтувати на продажу Землі продукції наших уже діючих виробництв, а також прибутків від вантажоперевезень. Наших сьогоднішніх активів вистачить на виплату заробітної плати колоністам протягом 6 років.

Слабким місцем цього варіанту є поки що критична залежність від земних поставок. Особливо це стосується високотехнологічних дослідницьких матеріалів та устаткування. Питання продовольства стоїть не так гостро. Запасу білкової їжі вистачить приблизно на 4 роки. Потребу в овочах і фруктах ми зможемо закрити приблизно за рік, коли добудуємо теплицю в Каньйоні. Проте в разі оголошення жорсткої консолідованої блокади з боку провідних космічних держав у нас можуть виникнути проблеми.

Всі інші варіанти перебувають між цими двома. Не можна сказати, що ми не передбачали різних варіантів розвитку подій навколо нашої неординарної організації. Але потрібна ваша думка і ваші оцінки ситуації та ймовірності розвитку тих чи інших подій. Вся інформація є в мережі на офіційній сторінці Ради Там також розміщено два найкращі проекти Космічного права. Це переможці конкурсу, який оголошувався на Острові ще 15 січня 2028 року, а підсумки підвели через рік, в лютому 2029-го.

Прошу всіх після сьогоднішніх зборів ознайомитися з інформацією, подумати і попередньо обговорити ситуацію в дивізіонах, наукових групах і лабораторіях. Також прошу всіх заповнити іменні анкети, які є в мережі на офіційній сторінці. Пресцентр їх обробить, і ми будемо мати громадську думку. Зустрінемося за два дні».

Наступний документ датований 27 жовтня 2030 року. З архівів федерації. Загальні збори марсіанської бази 27 жовтня 2030 року.

Виступ Міловськи.

«Колеги! Дякую за розуміння ситуації та активну участь в опитуванні. Всі структури Вулика розмірковували і висловлювалися. Всього в цій роботі взяли участь 2047 осіб, з них тисяча вісімсот п’ятдесят одна наших (97%) і 196 з національних груп (98%).

Перш ніж коментувати результати опитування, подивимося на себе. Хто ми? Всі адекватні, досить успішні в своїх професіях люди, врівноважені, не схильні до екстремізму. Практично у всіх гарні сім’ї. Завдяки роду діяльності мають аналітичний склад розуму і не схильні приймати поспішні або необдумані рішення. Подивимося на результати.

Чого ж ми хочемо? Погляньте на монітор. Друга колонка — вибірка за національними групами Отже, ви бачите громадську думку щодо поставлених в анкеті запитань. За не залежність висловилося 1843 респонденти, що становить 90%. За підпорядкування рішенням суду — 127 осіб (6,2%), утрималися 77 (3,8%). Аборигени і гості проголосували практично однаково. Резюмуючи відповіді на всі питання анкети, можна сказати, що наш соціум бачить Марс незалежним, який має мирні дипломатичні стосунки з ООН і окремими країнами.

Ми хочемо також зберегти всю нашу інфраструктуру на Землі. Населення Марса хоче мати право подвійного громадянства. Це очевидна програма-максимум. Але, перш ніж іти далі, потрібно знати не тільки вашу думку, а й вашу готовність рухатися чим шляхом. Прошу протягом місяця відповісти на другу анкету. Вона лежить там