Читати книгу - "Незамінна для нього, Меланія Арт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я прокинулася, лежачи на плечі чоловіка, якого нарешті можу назвати своїм, і не можу перестати посміхатися. Все було казково. Ніякого сорому чи щось подібного я не відчувала. Вчора – так, тільки спочатку, але Марк своїми діями переконав мене, що робити це точно не варто. І ревнувати теж... І злитися... І тікати від нього... Коротше, я все зрозуміла і більше не буду з ним сперечатися. Хіба трішки, щоб він знову провів свою "виховну роботу", яка вже ну дуже мені сподобалася.
Я впевнена, що й вранці ми не вилізли б з ліжка, якби не природні потреби.
Поки Марк пішов в душ (мене він кликав з собою, але тоді наш сніданок-в-обід відклався ще б на невизначений термін), я приготувала нам їсти. Нічого особливого – омлет з беконом та салат зі свіжих овочів. Коли взялася за приготування кави, то так захопилася, що навіть не помітила, як повернувся Марк.
Він підійшов тихенько і ніжно обійняв мене ззаду за талію, легенько погладжуючи живіт та стегна. На мені була лише його футболка, тому всі його дотики я відчувала неймовірно гостро.
– Якщо ти зараз не припиниш, то ми точно не поїмо, – намагалася достукатися до здорового глузду Марка, хоча й сама вже була далека від спокою.
– Я із задоволенням перекушу тобою, – відповів цей спокусник.
Я саме хотіла вже піддатися його вмовлянням, але тут мій живіт видав не надто гарні звуки, нагадуючи, що в ньому нічого не було з вчорашнього вечора.
– Все ж відкладемо трішки приємне, – Марк одразу зреагував, на що я тільки почервоніла. – Зараз нагодуємо тебе, а потім можна вже й все інше.
Цілий день ми не виходили з квартири. Після сніданку Марк все ж затягнув мене в душ, і далеко не для того, щоб просто помитися. Розніжені та повністю задоволені ми всілися на диван у вітальні, а потім вирішили собі увімкнути на фоні якийсь серіал.
І знаєте, що було далі? Ми реально дивилися з ним серіал! Сюжет про дорослого чоловіка, який пережив озброєне пограбування в банку, а потім вирішив стати поліціянтом, справді повністю захопив нас у свої сіті. Ми обговорювали кожну серію, сміялися з жартів, сперечалися на рахунок якихось незрозумілих моментів, робили прогнози на "майбутні парочки". І це було... так по-домашньому і затишно, ніби ми давня подружня пара.
Щоб не витрачати час на приготування їжі, зробили замовлення в ресторані. Так само біля телевізора і їли. А вже ближче до вечора Марк з таємничим виразом обличчя взяв пляшку вина і повів мене кудись з квартири.
Виявилося, що у його будинку на самому останньому поверсі є тераса, з якої відкривався неймовірний вигляд на місто. Саме туди мене й привів Марк. Я не приховувала свого захвату. Крім нас там нікого не було, тому ми просто могли спокійно насолоджуватися заходом сонця, не обмежуючи себе в поцілунках, дотиках і словах.
– Марку, не надто швидко у нас все відбувається? – вирішила все ж спитати те, що мене турбувало.
– Еллі, буває, що люди одружуються через тиждень після знайомства, а потім все життя разом проводять у злагоді. Та й фактично наше знайомство відбулося майже місяць тому, тож не так це вже й швидко.
– Можливо, ти дійсно правий. Хто б міг подумати, що та зустріч в ресторані так для нас обернеться в майбутньому.
– А знаєш, я вже тоді розумів, що ми з тобою точно ще зустрінемося, точніше, відчував це. До речі, ти потім мені постійно снилася.
– Ти мені теж, я ще дуже злилася через це. Намагалася не думати про тебе, а воно навпаки виходило.
– Я вже казав тобі, це доля, – задоволено протягнув Марк, ще міцніше мене обіймаючи і залишаючи на щоці невагомий поцілунок.
Я не могла повірити, що ще вчора серйозно думала відмовитися від цього чоловіка. А коли Марк все ж розповів мені, що то за дівчина була в клубі, то мені взагалі стало соромно за свою поведінку. Але, можливо, нам потрібен був цей поштовх, щоб нарешті здвинути наші стосунки з незрозумілого стану.
А вночі ми знову не могли відірватися один від одного.
***
– Ти плануєш взагалі не виходити сьогодні з квартири? – наступного дня за сніданком спитала в Марка.
– Я планував і з ліжка не підійматися, якщо ти ще не зрозуміла. Але моїм мріям не судилося виповниться, тож які в тебе пропозиції?
– Мені подобається твій варіант, але пішли гуляти? Завтра знову робота, тому буде важче десь вирватися.
Мені дійсно хотілося провести цей день особливо і насичено, настрій був такий, що не всидіти на одному місці. В ліжку ми ще встигнемо насолодитися один одним, а от з роботою навряд чи наступного тижня у нас вийде десь просто спокійно провести час разом, гуляючи. До речі, ми вирішили поки на роботі не афішувати зміни у наших стосунках. Навіщо псувати собі настрій перешіптуваннями та плітками? Вже скоро я зникну з офісу, тоді вже ми зможемо відкрито бути разом без ярликів, типу "зірка, що спить з продюсером" або ж "бос, який спить з підлеглою".
– Ех, чого не зробиш для жінки, яку обожнюєш, – демонстративно важко вдихнув Марк, а в мене від його цих слів серце спочатку на секунду зупинилося, а потім почало битися з невиданою силою.
Він постійно щось таке говорив. Бажана... Обожнюю... Моя... Я кожен раз від такого мліла, а потім ще більш задоволено спостерігала, як збуджено Марк реагує на такі слова, але вже з мого боку. І ні, у нас не прозвучало зізнання в коханні, поки не час для цього, ми обоє це розуміли, але й абсолютно не приховували свої почуття, які буквально лилися з нас нескінченним потоком.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Незамінна для нього, Меланія Арт», після закриття браузера.