Читати книгу - "В моїх думках, Ясміна Лав"

Дівчина сідає на краєчок мого ліжка і декілька разів підіймає на мене очі. Наче збирається з думками. Хоче щось сказати, але не може наважитися.

— Я помітила, що між тобою і Давидом щось є… — спідлоба дивиться на мене Христина.

— Ти помиляєшся.

Одразу вирішую все заперечувати.

— Гаразд, як скажеш. Але що б між вами не було, я хочу тобі розповісти дещо про цього чоловіка.

— Христино, між нами нічого немає. Так, ми знайомі. Але не більше.

Дівчина встає і йде до вікна, дивиться на вулицю і мовчить. А потім робить глибокий вдих.

— Мені було дев'ятнадцять, як тобі зараз, коли познайомилася з Давидом. Привабливий, статний, підкачаний хлопець. Він зайшов у клуб і відразу привернув мою увагу. Та й  не лише мою.

Всі дівчата крутилися навколо нього.Але мені вдалося зачепити його. І після того вечора ми почали зустрічатися. Він тоді працював у компанії свого батька. Так би мовити, сімейний бізнес. Щоправда, посада в нього була не дуже, менеджер або що.

Я бачу, як дівчина це промовила. Блін, я впевнена: вже тоді її цікавили тільки гроші, але мені цікаво почути всю історію, тому я мовчки сиджу і слухаю.

— Та я знала, що сім'я Давида купається у грошах. І, звісно, хотіла гарних подарунків. І тут треба віддати належне, хлопець дуже старався. Він зовсім не скупився. Але натомість отримував також усе, що хотів.

— Хочеш сказати, що ти спала з ним за гроші? — не витримую я.

— Мила дівчинко, це така собі  угода між чоловіком і жінкою. Він дає тобі фінансову підтримку, а ти віддаєш своє тіло.

Боже, що ця жінка меле?!

— То що ж було далі? Чому ви розійшлися?

— Тому що Давид взяв від мене все, що йому було потрібно, а потім я стала не цікавою.

Дивлюся на Христину, яка з усмішкою дивиться кудись вдалечінь, і не вірю.

Давид її використав, а потім кинув?

 Не може такого бути.

— Не віриш? — дивиться мені в очі дівчина.

— Звісно, не віриш. Він вміє задурити голову маленьким дівчаткам. Гарні жести, дорогі подарунки, сюрпризи... Хто ж витримає натиск такого сексуального чоловіка? — її губи розтягуються в усмішці.

— Коли він отримав все, що бажав, від мене, то просто зібрав свої речі та поїхав розважатися в Італію. Це щоб я його не дістала. А його татко приїхав до мене додому, кинув конвертик з кількома тисячами доларів і сказав не турбувати більше синочка. Оскільки у його багате, успішне життя не вписується така нікчема, — бачу, як кривиться обличчя дівчини.

Хочу знайти в її погляді брехню. Але не бачу...

 Образа, злість, навіть смуток. Вона не бреше.

— Я була на твоєму місці та бачу, як ти дивишся на нього. Ти закохалася. Але знай, Давид не заводить серйозних стосунків. Ніколи й ні з ким. Можливо, ми з тобою і не станемо подругами, але я не хочу, щоб тобі було боляче, як колись мені.

Сиджу і не можу нічого сказати. Христина з сумом усміхається і йде до дверей, а я просто дивлюся їй вслід.

Який сенс зараз дівчині брехати?

— Подумай про те, що я тобі розповіла. Добраніч, Сашо.

Вона зникає за дверима, а я так і залишаюся завантажена питаннями, які не дадуть мені заснути цієї ночі …