Читати книгу - "Місце під зорями, Анні Кос"

— Демон у людській подобі? 

— Навряд, їм вона огидна. Та й малювання птахів — це, м'яко кажучи, не те, чим ці потвори розважаються у вільний час.

— Але ж це ластівка, символ мого дому?

— Без жодного сумніву.

— Тоді хто її намалював?

— Той, хто зміг пристосуватися до існування між реальностями, Йорунн. А це означає…

— Мовчіть, — вона заперечно змахнула руками. — Навіть не натякайте, що брат добровільно став частиною цього моторошного потойбіччя аби залишити таке дивнувате послання. Звідки нам знати, скільки істот, подібних до людей, існує у різних вимірах, як часто вони губляться на мості і які послання залишають одне одному?

— Власне, я не зустрічав жодної.

— Але хтось викарбував малюнки на стінах справжнього храму темряви, тож ми тут не єдині, а Лід — не привид мосту. Навіть не сподівайтеся, що я відмовлюся від подальших пошуків.

Хальвард раптово посміхнувся й взяв її обличчя у долоні:

— Це я вже затямив. Ніколи не здаєшся?

— Одного разу вистачило, — зухвало підморгнула вона. — Самі бачите, до чого це призвело.

=======================

Цікаво, чи хтось здогадався, хто саме залишив слід?

Тому, хто вгадає, обіцяю розкрити один будь-який спойлер за його вибором))))

=======================