Читати книгу - "Обурливо жадана, або Спокуса Його Величності, Ольга Обська"

Поліна не спромоглася розшифрувати емоції, які викликала у короля її коротка промова. Але він погодився допомогти.

— Добре. Залишайте документ. Я попрошу своїх юристів перевірити, чи правильно складено договір.

Поліна виходила з кабінету короля вичавлена як цитрина — протягом всієї розмови з монархом вона балансувала на краю прірви. Відчуття, наче багатокілометровий марафон пробігла. Але головне — вона витримала дистанцію. Не зійшла, не здалася. Тепер можна перепочити — вона змогла домогтися невеликої відстрочки. Виграла час, щоб продумати план подальших дій.

Секретар провів Поліну через свій кабінет у коридор. А там уже аудієнції короля чекала інша відвідувачка. Висока струнка темноока красуня. Здається, Поліна бачила її вчора на балі.

— Пані Алітайє, слідуйте за мною, — ввічливо звернувся до неї Ферміль. — Його Величність готовий вас прийняти.

Вона ковзнула по Поліні холодним поглядом — ніби пройшлася наждачним папером, і попрямувала за секретарем.