Читати книгу - "Мор, Михайло Андрусяк"

— Ваше Величносте, — почав він, низько вклоняючись, але його рухи були більш граціозними, ніж це могло здатися для простого блазня. — Я прийшов розвеселити ваші дні та зцілити ваші ночі своїм талантом і дотепністю.

— Ох, нарешті! — Аподон розсміявся, вдаривши кулаком по підлокітнику трону. — Ходи ближче, блазню, покажи, на що ти здатен.

Фальміон повільно підійшов, піднявши руки в жартівливому жесті.

— Я готовий розважити вас, мій королю, — промовив він, злегка нахиливши голову. — Але, можливо, спочатку я покажу вам один трюк? Він, безумовно, змусить усіх у залі посміхнутися.

— Ну, давай, дивуй мене! — відповів Аподон, задоволено потираючи руки.

Фальміон зробив кілька кроків уперед і зупинився перед королем. Він витягнув зі своєї торби маленький золотий дзвіночок і легким рухом підкинув його в повітря. Дзвіночок зробив кілька обертів і зник у спалахах світла. У цей момент всі в залі на мить завмерли, ніби підкорені чимось незрозумілим.

— Ха! Чудово! — Аподон плескав у долоні. — Я хочу побачити більше. Але скажи мені, як тебе звати, мій веселий друже?

— Моє ім’я — Фальміон, ваше Величносте, — відповів демон, вклоняючись ще раз. — І якщо ви дозволите, я присвячу свої таланти виключно вам.

— Добре, Фальміоне, з цього моменту ти мій особистий блазень! Розважай мене, і я нагороджу тебе золотом і вином, а якщо не сподобаєшся... ну, ти знаєш, що буває з невдахами, — промовив король, задоволено сміючись.

Фальміон злегка кивнув, його посмішка стала ширшою, але в очах спалахнуло щось темне, ледь помітне. Він зайняв своє місце поруч із троном, готовий не лише розважати короля, але й виконувати завдання Калгарона — знайти спосіб послабити Форлеон зсередини.