Читати книгу - "Гумор та сатира"

И вот, переживая нравственный кризис и расщепление сознания, майор Сидоренко впервые за время службы задумался над смыслом личной и общественной жизни. И в эту критическую минуту он внезапно произнёс, хоть и не печатные, но пророческие слова. Речь майора из сна сидельца Василия была кудрявой и многословной, поэтому мы вынуждены употребить многоточия.

В частности, обращаясь к представителям украинской власти, майор сказал:

— Если вы… посадили эту… так пусть сидит! Но не надо людям с особым цинизмом… мозги!

И в заключение своей пространной речи, майор высказал предположение, что правопорядок у нас находится в том самом месте, которое сильно интересует отдельных европейских чиновников. Что в том же месте пребывают наша экономика, права человека, Конституция и даже сама держава.

Место это майор Сидоренко назвал вполне определенно. Но мы повторять его слова из уважения к нашим читателям не станем. Однако признаём: мы не можем не согласиться с тяжелыми мыслями, терзающими начальника зоны при ответе на, казалось бы, по-детски наивный вопрос из Васиного сна «Папа, а почему…?»

«Більшість українців із розумінням ставиться до непростих рішень уряду…»

Прем’єр-міністр

«Для украинской экономики плавающий курс гривны сегодня является единственно возможным выходом…»

Крупный аналитик

Кожен день трапляється щось дивне,

Ніби плаче хтось далекий або зве…

Йду Дніпром, і раптом бачу: Гривня

Плаваючим курсом вдаль пливе.

Тихі верби похилились сонно,

Хвилі б’ють, і курс туди-сюди,

Гривня аж сопе, але не тоне,

І мені всміхається з води.

— Ти чого сумний? — пита валюта

(Ніжний голос в нашої гривні)

— Та боюсь фінансової скрути,

Сон страшний я бачив…

— Що ж у сні?

— Бачив економіку країни,

Що ховалась у глибоку тінь,

І чорнів як ніч валютний ринок,

І доляр сягав у височінь.

І Нацбанк був органом каральним,

Всюди черги, пошук ковбаси,

Безробіття, обмін натуральний —

Я міняв годинник на труси.

І голодні йшли аж до Майдану,

І комусь кричали знову «Геть!»…

— Заспокойся, вийди з цього стану,

Это только тягостная бредь.

Гривня знов плила в дніпровій піні:

— Все в контексті європейських норм,

І постався, друже, з розумінням

До прем’єра та крутих реформ.

І на мене дивиться, як мати.

Я замовк, та знов кричу згори:

— Соромно, але дозволь спитати!

Каже Гривня тихо: «Говори».

— Був режим злочинний в нас без міри

(Кучма, Янукович і т. д.)

А тебе купляв я «по чотири»

Чи «по вісім». Де причина? Де?!

Спохмурніла Гривня, мов з напасті,

Ох, суворий погляд в неї був:

— Пам’ятай навік, не в гривнях щастя.

Наш народ чимало вже здобув!

Я в тобі не бачу патріота,

Розуміння де? Шо за діла?!

І питать пропала враз охота.

Гривня знов по курсу поплила.

Я стояв один, думки стрибали,

В гаманці луна гула в ту мить.

Було відчуття, що на…кололи,

Але де, не міг я зрозуміть.

«…в зв’язку з погіршенням економічної ситуації мешканцям столиці радимо шукати альтернативні методи опалення житла, нагрівання води та поповнення сімейного бюджету…»

з рекомендацій мерії Києва.

«…Любителі гумору України радісно вітають вихід нової розважальної радіопрограми «Хутін Пуйло!». Тисячі дотепних жартів уже лунають в ефірі…»

з останніх новин

Мене таким родила мати,

Пишайся, ріднеє село!

Я вмію краще всіх співати

Про те, що Хутін є Пуйло.

Уйло! Фуйло! Талант — це диво!

І як там не ідуть діла,

Нас не лякають перспективи,

Коли співаєм про Пуйла.

Нема, наприклад, в тебе газу,

Зима прийшла в твоє житло,

Скажи «Фуйло» чотири рази,

І мов проблем і не було!

І знов на серці в тебе свято!

Усе бур’яном поросло?

Невинний ти! Це він, треклятий!

Ла-ла-Уйло! Ла-ла-Мурло!

Гей, інженер! Нема зарплати?

Немає, чим нагріть води?

Приходь до нас, почнем стрибати,

І де біда? Нема біди?

Дотепність то є наша сила!

Співоче буде в нас життя.

Хоч би й чума нас покосила,

Дотепність — наше майбуття!

Від кризи то найкраща зброя,

Як гаркнуть «Хутін!» і «ля-ля!»,

Мільйонів сорок п’ять героїв,

І стане в нас нова земля.

«Дотепний мір»! Живем завзято!

Дитятко тільки в світ прийшло,

Чекають всі, що скаже «тато»,

А він йому: «Хутін Пуйло».

Прийде культура в кожну хату,

Митець одержить на чоло