Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Салимове Лігво 📚 - Українською

Читати книгу - "Салимове Лігво"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Салимове Лігво" автора Стівен Кінг. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 55 56 57 ... 131
Перейти на сторінку:
він прокинувся, було чверть по четвертій. Тіло його було покроплене потом, і верхнє простирадло він скинув ногами з себе геть. Попри це, Бен відчував ясність у голові. Події цього раннього ранку здавались далекими і туманними, а фантазії Метта Бьорка втратили свою нагальність. Його завданням на цей вечір буде лише добрим гумором витрутити їх з нього, якщо зможе.

  10

Він вирішив, що зателефонує Сюзен від Спенсера і домовиться зустрітися з нею там. Вони можуть піти до парку і він їй розповість усе від початку й до кінця.

Її думку про це він зможе дізнатися дорогою до Метта, а вдома у Метта вона зможе вислухати його версію й довершити своє судження. Потім рушимо до Дому Марстена. Ця думка викликала в нього під ребрами жмурки страху.

Він так поринув у свої думки, що зовсім не помітив, що хтось сидить у його машині, поки не відчинилися її двері й звідти випросталася висока постать. Якусь мить його розум лишався надто приголомшеним, щоб керувати його тілом; здоровий глузд сахнувся від того, що спершу спри­йняв за ожиле опудало. Косі промені сонця немилостиво різко вихопили деталі цієї постаті: старий капелюх «федора», низько натягнутий на вуха;[167] великі темні окуляри; подерте пальто з піднятим коміром; зелені гумові грубі технічні рукавиці на руках.

— Хто… — це все, що Бен встиг із себе видобути.

Постать ступила ближче. Стиснувши кулаки. З нею і той старий жовтий запах, який Бен упізнав як нафталін. Він почув слиняво-плаксиві вдихи й видихи.

— Ти той сучий син, що вкрав мою дівчину, — промовив скреготливим, безбарвним голосом Флойд Тіббітс. — Я тебе вб’ю.

І поки Бен ще намагався все це прогнати крізь свій центральний комутатор, Флойд Тіббітс напав.

Розділ дев’ятий. Сюзен (ІІ)

  1

Сюзен приїхала додому з Портленда невдовзі по третій годині й увійшла в будинок з трьома хрусткими коричневими торбами з універмагу — вона продала разом дві картини за суму трохи більшу вісімдесяти доларів і пішла на тринькання. Дві нові спідниці й топ-кардиган.

— Сюзі? — погукала її мати.— Це ти?

— Я вдома. Я отримала…

— Зайди-но сюди, Сюзен. Я хочу з тобою побалакати.

Вона вмить впізнала цей тон, хоча не чула його з таким рівнем виразності з часів своїх шкільних днів, коли прикрі сварки щодо довжини спідниць і щодо кавалерів відбувалися день у день.

Вона поклала свої торби й увійшла до вітальні. Мати ставала дедалі холоднішою й холоднішою стосовно Бена Міерза, і Сюзен підозрювала, що зараз прозвучить її Останнє Слово.

Мати сиділа у кріслі-гойдалці біля панорамного вікна, плела. Телевізор було вимкнуто. Таке поєднання того й іншого було зловісним знаком.

— Я гадаю, ти не чула про останню подію, — промовила місіс Нортон.

Її шпиці прудко клацали, сплітаючи темно-зелену пряжу, з якою вона працювала, в акуратні ряди. Чийсь зимовий шарф.

— Ти поїхала сьогодні раннього ранку.

— Останню?

— Майк Раєрсон помер у будинку Метью Бьорка цієї ночі, і хто ж іще міг бути присутнім біля смертного ложа, як не твій приятель письменник, містер Міерз.

— Майк… Бен… що?

Місіс Нортон похмуро всміхнулась.

— Мейбел зателефонувала мені сьогодні близько десятої і розповіла. Містер Бьорк каже, що зустрів Майка в таверні Делберта Маркі вчора ввечері — хоча як може вчитель швендяти по барах, я не знаю — і привів його до себе додому, оскільки Майк мав нездоровий вигляд. Вночі він помер. І ніхто, схоже, не знає, що саме тоді робив там містер Міерз!

— Вони були знайомі, — розгублено сказала Сюзен. — Фактично, Бен каже, що вони насправді добре заприятелювали… що скоїлося з Майком, мам?

Але місіс Нортон було не відвернути з її колії так швидко.

— Як там не є, а дехто вважає, що надто багато шарварку в нас, у Салимовому Лігві, відколи тут вигулькнуло лице містера Міерза. Дещо занадто багато всього.

— Це така дурня, — роздратовано сказала Сюзен. — Отже, що з Майком…

— Цього поки ще не вирішено, — сказала місіс Нортон. Вона крутнула клубок і попустила напругу нитки.

— Є деякі, хто думає, що він міг підхопити хворобу від хлопчика Ґліків.

— Якщо так, чому ніхто більше її не підхопив? Скажімо, його батьки?

— Деякі молоді люди думають, що вони знають все, — зауважила безадресно місіс Нортон. Її шпиці сполохами стрибали вгору і вниз.

Сюзен підвелася:

— Гадаю, піду-но я до середмістя й подивлюся, чи…

— Посидь іще хвильку, — сказала місіс Нортон. — Я маю розказати тобі ще кілька речей.

Сюзен сіла знову, з нейтральним обличчям.

— Інколи молоді люди не знають усього, що їм варто знати, — промовила Енн Нортон.

Фальшива заспокійлива інтонація з’явилася в її голосі, і Сюзен умент перейнялася недовірою.

— Наприклад, мам?

— Ну, схоже, що цей містер Бен Міерз був скоїв аварію кілька років тому. Якраз після виходу його другої книги. На мотоциклі. Він був п’яний. Його дружина загинула.

Сюзен встала:

— Я більше не бажаю нічого чути.

— Я тобі розповідаю заради твого ж добра, — спокійно мовила місіс Нортон.

— Хто тобі сказав? — спитала Сюзен.

Вона не відчувала ні крихти колишнього гарячого й безсилого гніву чи нагального бажання втекти нагору від цього спокійного, розуміючого голосу і там ридати. Вона почувалася холодною і віддаленою, немов дрейфуючи в космічному просторі.

— Це була Мейбел Вертс, чи не так?

— Це не має значення. Це правда.

— Звісно, так. І ще ми виграли війну у В’єтнамі, і ще Ісус Христос щодня за кермом карта точно в полудень проїжджає через середмістя.

— Мейбел здалося знайомим його обличчя, — сказала Енн Нортон. — А отже, вона коробку за коробкою передивилася свої старі газети…

— Ти маєш на увазі оті скандальні шмати? Ті, що спеціалізуються на астрології, фотографіях з місць автокатастроф і цицьок юних поп-зірочок? Ах, яке об’єктивне джерело, — різко розсміялась Сюзен.

— Не треба бути брутальною. Там все написано чорним по білому. Та жінка — його дружина, якщо вони дійсно були одружені — їхала на задньому сидінні, а його занесло на асфальті і вони вгатилися в бік якогось фургона. Йому просто на місці зробили перевірку алкотестером, написано в тій статті. Просто… на… місці. — Вона виділила частку, прийменник і додаток, вдаряючи шпицями по підлокітнику свого крісла-качалки.

— Чому він тоді не у в’язниці?

— Ці знаменитості завжди знають потрібних людей, — сказала вона зі спокійною впевненістю. — Якщо ти достатньо багатий, є способи виплутатися з будь-чого. Лишень подивитися, з чого виплутувалися ті брати Кеннеді.

— Його притягали до суду?

— Тобі розповідаю, йому зробили…

— Ти це вже казала, мамо. Але чи був він п’яним?

— Я тобі кажу, він був п’яний. — Червоні плями почали вповзати на її щоки. — Тобі не дають дихнути в трубку, якщо ти тверезий! Загинула його дружина! Це точно так, як у тій Чаппаквідікській історії![168] Точнісінько!

— Я перебираюсь до міста, — повільно промовила Сюзен. — Я тобі якраз збиралася про це сказати. Мам, мені вже давно було варто це зробити. Заради нас обох. Я розмовляла з Бейбз Ґріффен, і вона сказала, що на Сістерз-лейн є маленьке, гарне чотирикімнатне житло…

— Ой, вона образилась, —

1 ... 55 56 57 ... 131
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Салимове Лігво», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Салимове Лігво"