Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Не чужі, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Не чужі, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не чужі" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 55 56 57 ... 97
Перейти на сторінку:
Глава 32

Ми лежимо в ліжку, наші дихання звучать в унісон. Занадто часто й занадто голосно. Серце, здається, от-от вистрибне з грудей.

— Цигарки не знайдеться? — знаходжу в собі сміливість заговорити з Давидом першою.

Повертаю голову в його бік, роздивляючись його різкий профіль. Не поспішаю прикриватися, щоб не виглядати перед ним сором’язливим дівчиськом.

— Ти більше не палиш, — заявляє він, не дивлячись на мене, чим бентежить і викликає бурю обурень. — Можу каву заварити, — пропонує Давид і сідає в ліжку.

Він потягується, окидає моє тіло коротким поглядом. Намацує на підлозі свій одяг і швидкими рухами одягається.

— Кава, так кава, — знизую плечима, прикривши очі. — Дякую, що хоч не таксі.

Втомленість навалилася на мене, захотілося лягти під ковдру й нікуди не йти. А ще, щоб Давид ліг поряд і обійняв зі спини. Реальність лякає мене. Адже поведінку і вчинки Леонова ніколи неможливо передбачити.

— Я був не в настрої вчора, — відгукується чоловік, немов його слова можуть виправдати його жорстку щодо мене поведінку. — Можеш узяти із шафи мою футболку, якщо хочеш. Я поки кавоварку ввімкну.

Давид залишає кімнату, і я нарешті можу повністю розслабитися. Довго лежу, витріщившись у стелю, потім усе ж знаходжу в собі сили підвестися. Насправді мені не завадило б прийняти душ.

Я озираюся у всі боки, із зацікавленням розглядаючи спальню Давида. Тут усе простенько. Світлі шпалери на стінах, дерев’яне ліжко й тумбочки. Велика шафа-купе на всю стіну, плазма. Тут так чисто, немов я знаходжуся не у квартирі неодруженого.

Я підходжу до шафи, не з першої спроби знаходжу на якій полиці шукати футболку. Підношу білосніжну тканину до обличчя і вдихаю аромат Леонова. Губи самі собою розтягуються в задоволеній усмішці. Годину тому мені здавалося, що в мене найжахливіше життя у світі, а зараз я готова танцювати від радощів.

Лише б Давид не обрізав мої крила. Благаю, нехай у нас усе буде добре!

Я тихенько відчиняю двері в коридор і крадуся повз кухню у ванну кімнату.

З дзеркала на мене дивиться розпатлана незнайомка з палким поглядом і покусаними до крові губами. Я підставляю руки під холодний струмінь води, а потім торкаюся долонями щік. Відчуваю, як підскакує пульс. Роздивляюся приладдя для бриття, чоловічі гелі для душу. Учора мені було не до цього.

Я відриваюся від свого зображення в дзеркалі, регулюю температуру води й заходжу в душову кабінку. Використовую шампунь Давида й від цього відчуваю якесь задоволення. Підставляю обличчя під струмені води, намилюю груди, зовсім розчинившись у своїх думках.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 55 56 57 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не чужі, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не чужі, Аріна Вільде"