Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Похибка першого типу, Invisibility mask 📚 - Українською

Читати книгу - "Похибка першого типу, Invisibility mask"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Похибка першого типу" автора Invisibility mask. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 108
Перейти на сторінку:

— Послухай мене, - сказав він, його голос був тихим, але рішучим. — Я справді не причетний до того, що сталося з Девідом. Але я знаю, що все це не зникне само собою. І знаю, що твоя мати не розповідає тобі всього.

— Ти… ти щось приховуєш, Лео, - сказала я, відчуваючи, як холодний страх пробирається крізь кожен нерв мого тіла. — Чому ти не можеш просто сказати правду?

— Все, що я роблю - це лише намагаюсь захистити тебе.

— Ти ненавидиш Девіда, - відрізала я, відчуваючи, як біль і роздратування переповнюють мене. — Я повна ідіотка, що дозволила собі думати, ніби зможу хоч якось на це вплинути!

Я різко піднялася з його колін, відчуваючи, як мої думки заплутуються. Мені потрібно було знайти свої речі й піти звідси якнайшвидше. Але Лео був швидшим. Його рука міцно схопила мене, змушуючи зупинитися.

— Я ніколи не казав, що не знищу його, - різко сказав він, і його голос був повен люті. — Але це взагалі не має відношення до нас!

— Має! - майже закричала я, дивлячись йому прямо в очі. — Моя мама має пряме відношення до цього!

Я спробувала вирватися, але його хватка була міцною, наче сталь.

— Твоя мати справжня ідіотка, тому що дозволила такому покидьку, як він, промити собі мізки! - його слова були, як ножі, які різали мене зсередини.

Моя рука зреагувала першою, навіть раніше, ніж я усвідомила, що роблю. Гучний ляпас відбився луною в кімнаті. Я застигла. Боже, я щойно вдарила його. Його щелепи напружилися, і я побачила, як він стискає кулаки.

Сльози наповнили мої очі, і я не змогла їх стримати. Я завжди була проти насильства, завжди, але сама тільки-но порушила свої ж принципи.

— Сподіваюся, це було востаннє, - сказав Лео після довгої паузи, шумно вдихаючи. Його голос звучав низько, і я відчула, як кімната ніби наповнилася напругою, яка могла розірвати нас обох.

Я очікувала, що він відповість, що це закінчиться чимось жахливим. Я навіть заплющила очі, чекаючи удару у відповідь, але.. він різко притягнув мене до себе, схопивши моє обличчя і запустивши пальці у моє волосся. Його дихання було важким, його руки гарячими, але я не відчула ні злості, ні болю — лише напруження і ту силу, яку він стримував у собі.

— Янголе, - прошепотів він, ніби намагаючись зупинити бурю в мені і в собі. — Я ніколи не підніму на тебе руку. Ніколи. Але більше не змушуй мене бачити, як ти сама себе руйнуєш.


— Мені шкода… Вибач, - прошепотіла я, проводячи тремтячими пальцями по місцю, куди щойно вдарила. Його шкіра була гарячою під моїм дотиком, і я відчула, як біль у моїй грудях розростається. — Але…

— Ти не зможеш піти від мене, - холодно закінчив Лео, ніби читав мої думки.

Моє дихання перехопило, і я намагалася зібратися.

— Я не хочу бути такою, як моя мама. Ти сказав, що Девід промив їй мізки, але я…

Я не змогла продовжити. Мої слова застрягли в горлі, як камінь, але цього не потрібно було. Він уже зрозумів усе без слів. Я бачила, як щось змінилося в його очах. Якщо раніше його погляд здавався темним і глибоким, то зараз він став крижаним, від нього пробігав холод по моїй шкірі.

— Забирайся нахрін зараз з моїх очей, - сказав він різко, кожне слово було як удар.

Його голос звучав тихо, але в ньому було стільки холодної люті, що я навіть не відразу зрозуміла, що він щойно сказав. Обличчя Лео стало майже нерухомим, за винятком напружених щелеп, і я побачила, як його кулаки стиснулися з такою силою, що суглоби побіліли.

Я завмерла, не знаючи, що робити. Його слова розірвали мене зсередини, але я знала, що сама довела до цього.

— Лео… - почала я, намагаючись знайти хоч якісь слова, які могли б усе виправити.

— Іди, Аріель. Зараз, - повторив він, ще різкіше.

Цей тон не залишав місця для суперечок. Сльози заливали моє обличчя, але я не змогла більше нічого сказати. Зробивши крок назад, я відчула, як простір між нами стає нестерпно важким.

Я розвернулася і пішла, залишаючи позаду не лише його слова, але й відчуття, що я щойно зруйнувала щось, що могло бути моїм світом. 

💋спілкування та новини у телеграм каналі @invisibility_mask 

Також буду вдячна за ваші відгуки та коментарі❤️

1 ... 56 57 58 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похибка першого типу, Invisibility mask», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Похибка першого типу, Invisibility mask» жанру - 💛 Любовні романи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Похибка першого типу, Invisibility mask"