Читати книгу - "Першому гравцеві приготуватися"

Парзіваль: Це тому, що більшість мисливців чоловіки, і вони не можуть прийняти той факт, що жінка перемогла та/або перехитрила їх.

Арт3міда: Я знаю. Неандертальці.

Парзіваль: То ти кажеш, що ти справді жінка? В реалі?

Арт3міда: Ти мав би вже сам про це здогадатись, Клюзо.

Парзіваль: Я здогадався. Давно.

Арт3міда: Невже?

Парзіваль: Так. Після аналізу наявних даних я дійшов висновку, що ти повинна бути жінкою.

Арт3міда: Чому повинна?

Парзіваль: Бо я не хочу дізнатись, що мені подобається якийсь трьохсотфутовий чувак на ім’я Чак, який живе в підвалі матері на околицях Детройта.

Арт3міда: Я тобі подобаюсь?

Парзіваль: Ти мала би вже сама про це здогадатись, Клюзо.

Арт3міда: Що як я тристафутова дівчина на ім’я Шарлін, яка живе в підвалі матері на околицях Детройта? Тоді я би тобі подобалась?

Парзіваль: Не знаю. Ти живеш у підвалі матері?

Арт3міда: Ні.

Парзіваль: Тоді все одно би подобалась.

Арт3міда: То я повинна повірити, що ти один з тих міфічних хлопців, яких цікавить тільки особистість жінки, а не її вигляд?

Парзіваль: Чому ти вирішила, що я чоловік?

Арт3міда: Я тебе прошу. Це ж очевидно. Від тебе йдуть тільки чоловічі флюїди.

Парзіваль: Чоловічі флюїди? Я що, використовую чоловічу побудову речень, чи як?

Арт3міда: Не змінюй тему. Ти казав, що я тобі подобаюсь?

Парзіваль: Ти мені подобалась задовго до того, як ми зустрілись. Я читав твій блоґ і дивився відеовипуски. Я слідкував за тобою роками.

Арт3міда: Але ти все ще нічого про мене не знаєш. Або мою особистість.

Парзіваль: Це ОАЗа. Ми існуємо тут як чисті особистості.

Арт3міда: Дозволь не погодитися. Все в наших онлайн-особистостях фільтрується через наших аватарів, що дозволяє нам контролювати, як інші нас бачать і чують. ОАЗа дозволяє нам бути ким завгодно. Ось чому всі стають залежними.

Парзіваль: То у реальному житті ти не схожа на ту людину, яку я зустрів тієї ночі в гробниці?

Арт3міда: Це була всього лише одна сторона мене. Сторона, яку я вирішила показати тобі.

Парзіваль: Ну, мені сподобалася ця сторона. І якщо ти покажеш мені свої інші сторони, впевнений, вони теж мені сподобаються.

Арт3міда: Це ти зараз так кажеш. Але я знаю, як це відбувається. Рано чи пізно ти захочеш побачити моє справжнє фото.

Парзіваль: Я не з тих, хто висуває вимоги. Крім того, я точно не збираюся показувати тобі свою фотографію.

Арт3міда: Чому? Ти такий потворний?

Парзіваль: Яке лицемірство!

Арт3міда: То? Відповідай, Клер. Ти потворний?

Парзіваль: Мабуть що.

Арт3міда: Чому?

Парзіваль: Жіноча частина населення завжди вважала мене відразливим.

Арт3міда: Я не вважаю тебе відразливим.

Парзіваль: Звичайно ні. Бо ти жирний чувак на ім’я Чак, якому подобається спілкуватися з некрасивими молодими хлопцями онлайн.

Арт3міда: То ти молодий хлопець?

Парзіваль: Відносно молодий.

Арт3міда: Відносно чого?

Парзіваль: П’ятдесятирічного тебе, Чаку. Твоя мама дозволяє тобі жити в підвалі безкоштовно чи як?

Арт3міда: Це дійсно те, що ти уявляєш?

Парзіваль: Якби так, я б не переписувався з тобою прямо зараз.

Арт3міда: То як ти думаєш я виглядаю?

Парзіваль: Як аватар, я вважаю. Тільки, знаєш, без броні, гармат і палаючого меча.

Арт3міда: Ти жартуєш, так? Це перше правило онлайн-романів, приятелю. Ніхто ніколи не виглядає і близько, як його аватар.

Парзіваль: У нас буде онлайн-роман? *схрещую пальці*

Арт3міда: Ні в якому разі, вибач.

Парзіваль: Чому ні?

Арт3міда: Немає часу для кохання, докторе Джонс. Залежність від кібер-порно займає більшу частину мого вільного часу. А пошуки Нефритового ключа займають решту. І насправді саме цим я зараз мала би займатися.

Парзіваль: Як і я. Але говорити з тобою набагато приємніше.

Арт3міда: Як щодо тебе?

Парзіваль: Як щодо мене що?

Арт3міда: Ти маєш час для онлайн-роману?

Парзіваль: Я маю час для тебе.

Арт3міда: Ти нестерпний.

Парзіваль: Я ще навіть не починав.

Арт3міда: Ти працюєш? Чи ще вчишся у школі?

Парзіваль: Вчуся. Випуск наступного тижня.

Арт3міда: Тобі не варто ділитись такими речами! Я можу бути шпигуном «шісток», який намагається вивідати про тебе інформацію.

Парзіваль: «Шістки» вже все вивідали, пам’ятаєш? Вони підірвали мій будинок. Тобто трейлер. Але вони його підірвали.

Арт3міда: Я знаю. Досі в шоці від цього. Можу тільки уявити, як ти почуваєшся.

Парзіваль: Помста — це страва, яка подається холодною.

Арт3міда: Смачного. Що ти робиш, коли не полюєш?

Парзіваль: Я відмовляюсь відповідати на запитання, доки ти не почнеш ділитись навзаєм.

Арт3міда: Добре. Послуга за послугу, докторе Лектер. Будемо запитувати по черзі. Починай.

Парзіваль: Працюєш чи ходиш до школи?

Арт3міда: У коледж.

Парзіваль: І що вивчаєш?

Арт3міда: Моя черга. Що ти робиш, коли не полюєш?

Парзіваль: Нічого. Все, що я