Читати книгу - "Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р"

Істотною умовою договору піднайму є плата за користування житлом та плата за комунальні послуги за утримання житла. Незважаючи на те, що оплата встановлюється за згодою сторін, граничні норми оплати встановлені законом і не можуть перевищувати розміру квартирної плати, що сплачується наймачем за жиле приміщення, і відповідної часини його витрат по оплаті комунальних послуг.

Якщо наймач систематично здає жилу площу в піднайом з метою одержання нетрудових доходів, ізольоване жиле приміщення (або жиле приміщення, яке можна ізолювати), що здається в піднайом, може бути вилучено в судовому порядку, а незаконно одержані суми - стягнуто в доход держави.

Норми ст. 96 ЖК фактично не використовуються у сучасних умовах.

Після закінчення строку договору піднайму піднаймач не вправі вимагати відновлення договору і на вимогу наймача зобов'язаний звільнити займане приміщення.

Договір піднайму може бути достроково розірвано, якщо піднаймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, чи систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення піднаймачем плати за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги.

Якщо договір піднайму укладено без зазначення строку, наймач зобов'язаний письмово попередити піднаймача про припинення договору за три місяці. У такий же строк повинно бути попереджено піднаймача, якщо тимчасово відсутній наймач або член його сім'ї повертається до закінчення строку, обумовленого договором піднайму.

У разі відмовлення звільнити займане приміщення після припинення договору піднайму піднаймач і члени його сім'ї підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Піднаймач жилого приміщення вправі за згодою членів своєї сім'ї у будь-який час розірвати договір піднайму.

1. Після закінчення строку дії договору піднайму він автоматично припиняє свою дії. До цього договору не застосовуються положення про пролонгацію. Піднаймач, незалежно від добросовісності виконання умов договору, не може вимагати продовження дії договору або укладення нового договору, якщо проти цього заперечує наймач або члени його сім'ї. При двосторонній згоді правовідносини піднайму можуть продовжитись у звичайному режимі.

2. Дія укладеного на певний строк договору піднайму в межах обумовленого строку залежить від добросовісності виконання умов договору піднаймачем та членами його сім'ї. Дострокове розірвання допускається при винному невиконанні зобов'язань. Такими підставами є:

а) систематичне руйнування чи псування жилого приміщення. Не може бути підставою для розірвання договору псування житла з причин, що не залежать від піднаймача (аварія водопроводу, тепломережі, каналізації тощо). Поряд з достроковим розірванням договору піднаймач зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки.

б) використання його не для проживання, а, наприклад, для розміщення складу, підсобного приміщення, для утримання тварин, тобто з метою, що суперечить ст. 6 ЖК.

в) систематичне порушенням правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку. Протиправна винна поведінка - це умисні дії особи щодо ігнорування встановлених правил користування жилими приміщеннями, невиконання вимог про дотримання тиші, а також інші умисні дії, що перешкоджають нормальному проживанню в квартирі.

г) систематичне невнесення піднаймачем плати за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги. Під систематичністю слід розуміти три факти скоєння правопорушення.

3. Якщо наймач, що здав житло в піднайом, не може до спливу строку договору розірвати його, то піднаймач за згодою членів сім'ї може розірвати договір піднайму в будь-який час.

Наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача.

Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця допускається за умови додержання розміру жилої площі, встановленого для надання жилих приміщень (частина перша статті 48).

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

1. На відміну від піднаймачів, правовою підставою для вселення яких є договір піднайму, а умовою їх проживання - плата за надане жиле приміщення, тимчасове проживання допускається без укладання окремого договору і при умові безоплатності користування приміщенням. Єдиною умовою для вселення тимчасових мешканців є згода наймача та членів його сім'ї. На практиці можливі випадки, коли між тимчасовим мешканцем та наймачем складаються сімейні стосунки і тимчасовий мешканець стає членом сім'ї наймача. Згідно ч. 2 ст. 64 ЖК членами сім'ї наймача може бути визнано не тільки дружину (чоловіка) наймача, їх дітей і батьків, а й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

2. Майже ідентичні до норм коментованої статті містяться в ст. 818 ЦК. Тобто порядок вселення тимчасових мешканців у житло державної, комунальної власності ідентичний порядку вселення тимчасових мешканців в приватний житловий фонд. Різниця полягає у строку виселення. За ЖК тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а за ЦК тимчасові