Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Спроба Павла Скоропадського 📚 - Українською

Читати книгу - "Спроба Павла Скоропадського"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спроба Павла Скоропадського" автора Данило Борисович Яневський. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 84
Перейти на сторінку:
Академія наук

14 листопада – Закон «Про заснування Української Академії наук в м. Києві» оголосив «переведення його в життя» з 1 листопада у складі (окрім «перелічених у статуті наукових установ академії, постійних комісій») Фізичного, Геодезичного, Демографічного інститутів та Інституту для вивчення економічної кон'юнктури та народного господарства України, лабораторії для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічного та Акліматизаційного садів. Первісний склад Академії склали 12 академіків (по 4 на кожний з відділів АН – історико-філологічних, фізико-математичних та соціальних наук). Саме ці дванадцятеро створили перше «Спільне зібрання та відділи Академії наук». Згідно із наказом Скоропадського першими академіками першої національної Академії наук було призначено Д. Багалія, В. Вернадского, М. Кащенка, В. Косинського, А. Кримського, О. Левицького, М. Петрова, С. Смаль-Стоцького, Ф. Тарановського, С. Тимошенка, М. Туган-Барановського та П. Тутковського. 26 листопада, фактично в останні дні гетьманського режиму, затвердили статут Академії – «найвищої наукової державної установи на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданню верховної власті», одним з основних завдань якої (Академії, а не влади. – Д. Я.) визначили «поширювати, поглиблювати й розповсюджувати наукові дисципліни, а разом і збагачувати їх новими відкриттями на користь людськості». АН було оголошено «найвищою вкраїнською науковою національною установою», яка, «визнаючи українську національну культуру з її знаряддям —українською мовою, ставить собі на меті, окрім загальнонаукових завдань, вивчати сучасне і минуле Вкраїни, української землі та народу».

Заклади культури

23 серпня урядовим рішенням у столиці заснували Державний драматичний театр, який «утримується на свої прибутки з допомогою коштів Державної скарбниці, яку щорічно вносити в сміту Міністерства народної освіти та мистецтва». Справі цій надавали такого значення, що віднесли «директора, завідуючого господарською частиною, режисерів, акторів і рахівника Державного драматичного театру до урядових посад, обсадження яких увільняє офіцерів і солдатів (козаків) від виклику з запасу до армії та в дієві команди флоту й від служби в державному ополченні».

30 серпня з'явилася ухвала уряду про заснування з 1 липня Державної драматичної школи в Києві – «для підготовки працівників народних театрів». Бюджет – 10 000 карб, до кінця 1918 р.

15 листопада стало днем народження Державного симфонічного оркестру ім. М. В. Лисенка. Планувалося, щоб оркестр «утримувався на свої кошти», але на його «початкове влаштування і утримання» асигнували 66 300 карб.

Інше

28 вересня створили Особливу комісію для збору та систематизації матеріалів військового значення, які відносяться до війни 1914—1917 pp. з бюджетом 30 800 карб. Осідком установи визначили Одесу. Урядова постанова спеціально наголошувала: «Після скінчення робіт комісії відповідні архіви повинні бути відкриті для користування приватних учених осіб».[210]

26 листопада уряд зобов'язав «окружні і єпархіальні шкільні ради та їх повітові відділи, в місячний строк, остаточно ліквідувати справу передачі до міських та земських управ бувших шкіл Найсвятішого Синоду усіх типів: церковнопарафіяльних, второкласових, церковно-вчительських і інших, рівно ж перевести передачу Міністерству народної освіти та мистецтва усіх учбово-допоміжних установ і шкільного майна…»

Українізація установ

Торкнулася ця «біда» насамперед Міністерства шляхів. 17 травня міністр Бутенко розіслав підлеглим гнівного листа:

«До міністерства надходять відомості, що деякі вищі урядовці примушують служачих балакати з ними на московській мові, а також були випадки, що повертались для перекладу надходячі до інституції прохання, що служачі здебільшого припинили навчання державної мови на курсах. Наказую твердо пам'ятати, що в Українській Державі державна мова є українська, пропоную на всі папери, які надходять до інституцій, написані на українській мові, на тій же мові і відповідати. Зносини з вищими інституціями, – писав пан міністр, – особливо з міністерством, мусять провадитись тільки на державній мові. Внутрішнє діловодство може тимчасово провадитись і на російській мові, але поступнево мусить переходити на державну мову. Всі оголошення та розпорядження, які виходять за межі внутрішнього діловодства, пишуться на українській мові. Пропоную звернути особливу увагу на найшвидше вивчення державної мови урядовцями телеграфу». Бутенко наказав підлеглим замовляти офіційні бланки українською, завести «шрифти літер української мови, яких бракує в російській абеті (алфавіті)», а також переробити всі офіційні печатки державною мовою. За два тижні – 29 квітня він зажадав «негайно відкрити на державні кошти курси української мови» за граничної чисельності слухачів в одній групі в 60 осіб.

Задля активізації процесу вже на початку серпня міністр наказав, «аби всі керуючі, порозумівшись з організаторами курсів і українськими культурно-просвітними організаціями, на протязі чотирьох місяців, починаючи з 15 серпня, упорядкували для співробітників, які мають стосунки з діловодством, на державні кошти курси української мови». «Українізація» торкнулася і службовців поштово-телеграфного відомства. МВС видало відповідний наказ «звернути особливу увагу, щоб співробітники: відомства на почті, телеграфі, радіотелеграфі і телефоні при виконанні

1 ... 56 57 58 ... 84
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спроба Павла Скоропадського», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спроба Павла Скоропадського"