Читати книгу - "Берегиня, Настуся Соловейко"

Ельф кивнув і криво всміхнувся.

– В мене, між іншим, є для тебе деякі новини.

– Добре, поговоримо пізніше.

І він потягнув мене до зали з напоями.

 – Навіщо ти йому сказав? – зашипіла я.

– Та він і так знав. Ельфи бачать магічні потоки набагато краще за нас, і для нього це ніякий не секрет

– Ооо... – тільки й сказала.

– Між іншим, ти щось збирається з цим робити?

– З чим?

– Перестань відповідати питанням на питання! Не прикидайся ідіотом! Я про цей шлюб.

– А що з ним?

Я вирвала в нього свою руку.

– Ти що, спеціально мене злиш?

Я розвернулася до нього спиною й пішла навпростець через сад, до тьмяно осяяної галявини. Людей там не було. У повітрі літали маленькі червоні квіти, саме вони випромінювали сяйво. Я зачаровано дивилася на їх танець.

Позаду почулися кроки.

– Що ти хочеш, щоб я тобі сказав? – він засунув руки у кишені штанів.

– Я вже говорив, що хочу тебе, а я не звик відмовляти собі в бажаннях.

– Але я не хочу тебе! Не хочу тебе за чоловіка!

– Справді? – він зробив крок до мене і його руки лягли мені на талію.

– А я чомусь так не думаю. – він нахилився до мене і поцілував. Коротко та чуттєво.

В ту ж мить, квіти навколо нас спалахнули вогнем, закрутилася біля наших ніг і підняли у повітря. Від несподіванки, я вчепилася в плечі Себастіана.

– Що це? – спитала.

Хтось внизу ахнув.

– Та це ж квіти Розьє! – вигукнула дама в червоній сукні.

В мене розширилися очі від подиву, алеж, дядько сказав, що їхня магія працює тільки якщо любов справжня!

Вже відкрила рота, щоб щось сказати, та відчула біль у центрі живота. Захотілося впасти на коліна й закричати.

– Що з тобою, Ельвіро?! – крикнув Бастіан.

Світ навколо зібгався в одну кольорову пляму. Мене рвонуло уперед і я впала на щось тверде та грязне, судячи з клубу пилу, що піднявся навколо.

– А ось і ти Ельвіро! Ну нарешті, а то я вже стомилася чекати! – пролунав низький приємний голос.

Коли очі звикли до напівтемряви, я спромоглася розгледіти, що лежу на підлозі, на якомусь старому матраці, у клітці.

Понад усе я боялася що коли підніму очі, то побачу Еріка, але ні.

В центрі печери стояв високий маг, та лице його було таким страшним, що я закричала.