Читати книгу - "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"

В один момент, Алекс впіймав мене й закутав у свої міцні обійми. Він забрав мокре волосся з мого обличчя й нахиливши голову в бік, прискіпливо глянув на мене. Ми обоє продовжували мовчати й заворожено дивитись один на одного. Я запустила руки в розбурхане волосся Алекса, й легко стиснула його. Тоді мою увагу привернули крихітні краплинки води, які стікали по його тілі. Я повільно опустила руку на його шию та затамувала подих. Я відчула, як моєю шкірою пройшлися сироти, в тих місцях, де я відчувала дотики Алекса. Стало спекотно. Занадто спекотно, як для звичайної вересневої суботи. А можливо річ була зовсім не у погоді, а в чомусь більшому…

Алекс різко опустив нас обох під воду. Добре, що я встигла вдихнути хоч трохи свіжого повітря. Через декілька секунд він знову підняв нас на поверхню і я запитально глянула на нього.

— Нам обом потрібно було охолонути, — відповів Алекс, на моє німе запитання.

Я нічого йому на це не відповіла. Тоді він посадив мене на край басейну. Я підвелась, а тоді подала йому руку.

— Потрібно вже збиратись на фотосесію, — промовив він, закутуючи мене в махровий рушник.

Я схвально кивнула й ми попрямували в дім. Батьки якраз снідали на кухні. Ми привітались з ними та пішли нагору.

Через годину ми вже сиділи в невеличкій кімнаті, де над нами чаклувала візажисти та перукарі. Було доволі незвично й водночас цікаво. Мені зробили яскравий макіяж і я була в захваті від нього. Перукарка довго чаклувала над моїм волоссям і в кінцевому результаті зробила мені кучері.  Я навіть не впізнала себе в дзеркалі, коли побачила свою нову зачіску. Я була приголомшена.

— Тобі дуже личить, — промовив до мене Алекс.

— Дякую.

Мені теж сподобалось те, що я побачила в дзеркалі.

Після цього ми переодягнулися. На мені був яскравий рожевий костюм, який світився в темряві. Алекс же був одягнений в таку суму річ, лише в оранжевому кольорі.  Також в нього на голові була бандана.

Фотограф зробив нам комплімент і ми приступили до роботи. Спочатку було доволі складно й ми обоє соромились, але потім ставало набагато краще й ми непогано взаємодіяли один з одним.

Після короткого перекусу та невеличкої перерви, ми знову повернулися на студію. Над нами знову почала чаклувала велика команда людей. Цього разу ми вже були в класичному одязі. На мені була елегантна чорна сукня з великим вирізом на плечах, а також багато золотих прикрас та красиві туфлі на шпильках.  Алекс був одягнений в чорний костюм та білу сорочку, які йому дуже личили.

Хоч ми й провели на студії до самого вечора й це забрало в нас багато сил, я все одно була задоволена нашою роботою.

Фотограф сказав, що все було чудово й пообіцяв скинути фото вже наступного тижня.

Після цього ми відправились в кафе, що знаходилось за рогом і наш прекрасний вечір закінчився на хорошій ноті. Ми смакували пасту з вином, слухали вуличних музикантів та насолоджувались нашим коханням. Хіба може бути щось краще?