Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Відродження-2, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Відродження-2, Кулик Степан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відродження-2" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 97
Перейти на сторінку:
Розділ 18

Бос на нас чекав цілком класичний для подібної локації. Величезне желеподібне тіло, розміром з дводверну шафу, покладену на бік, три крокодилячі пащі з довгими, зміїними язиками і скорпіонячий хвіст, котрий закінчувався таким пазуром, що ним танкову броню, як консерву, розкривати можна. Одне тішило, за тими ж канонами, боса від нас відокремлювала перегородка. Тонка стінка в півцегли, яку за бажання можна винести кількома ударами ломика, або й добрячим копняком, а королю щурів взагалі на один пчих, але тим не менш, фору в часі вона давала. Тварюка нас не бачила, а значить, не агрилася. Даючи можливість обміркувати тактику бою.

Власне, думав лише я. Фелікс просто стояв поруч і дивився на потвору величезними очима, трохи збліднувши обличчям.

— Звідки тут таке?

— Мутація, — мовив я з розумним виглядом таким тоном, наче це все пояснювало. Мабуть, так, тому що перепитувати Фелікс не став. Запитав про інше. — І як його упокоїти? Готовий сперечатися, це не перший монстр, якого ти бачиш.

— Так, — не став я відмовлятися. — Була справа… Найуразливіший у нього мозок. Але череп такий міцний, що кулею не пробити. Треба поцілити в око. Зможеш?

— Із цієї тріскачки? — зневажливо потряс «кедром» Фелікс. — Навряд чи.

— А з нього? — я простягнув колишньому чекісту Глок.

— Добра машинка, — схвалив той. — З нього, думаю, чотири з п'яти точно в яблучко покладу. А ти із чим ходиш? Я, коли ти щурів кришив, не роздивився. Але це точно не вогнепальне. Кулі тушки навпіл не розрізають.

— Ось…

Не знаю чому, але вирішив не таїтися. І так уже засвітився. Здогадатися не складно. А темнити — лише цікавість підігрівати.

— Ого! — шанобливо присвиснув Фелікс, дивлячись на бластер. — Де взяв?

— Знайшов…

— Звісно, — кивнув той, підморгуючи. — Більше там нічого не валялося? Я купив би.

— На жаль, тільки це було.

— Пощастило, значить… — і без попередження тицьнув мене кулаком убік. Захист, природно, спрацював. Викликавши ще один схвальний кивок. — Тепер зрозуміло, звідки така крутість. Екіпірування Хантерів. Вдало ти на труп натрапив...

— Чому ти вважаєш, що то був труп? — машинально спитав я.

— Хочеш сказати, що забрав усі ці цяцьки у живого мавпа? — недовірливо глянув Фелікс.

— Ні, звичайно, — я вже й сам зрозумів, що спитав дурницю. Але вирішив усі карти не розкривати. — Але й трупа не було. Просто знайшов.

— Тоді ти двічі щасливчик. Втім, не суть. Чужий фарт на себе не перетягнеш. Тож не бери в голову. Заздрю по білому. І з полегшенням. Бо тепер вірю, що ми звідси живими виберемося. Розподілимо голови та черговість?

— Та мудрувати особливо нічого. Стань на вихідну та стріляй. Скільки встигнеш. А як тварюка на нас кинеться — я доб'ю. Тільки постарайся не мазати. В мене зарядів мало. А ось куль, навпаки, не шкода… — простяг ще один магазин. — Загалом не відмовляй собі в задоволенні. І найкраще, якщо зумієш вибити йому усі очі. Навіть якщо не вб'єш, потім буде легше.

— Зрозумів тебе…

Фелікс ступив уперед, привертаючи увагу короля щурів, а коли той повернув голову в наш бік, відкрив стрілянину. Стрілець він був добрий, що довів одразу ж, всадивши по дві кулі в очниці найближчої голови. З другою вже справи пішли гірше. Кулі від надбрівних дуг рикошетили, як від броні.

— Бамц! — стіна здригнулася від удару і пішла тріщинами. Штукатурка посипалася цілими пластами. А щур відступив на крок, не звертаючи уваги на безперервний обстріл, і вдарив у перегородку ще раз. — Бамц!

Цього стіна не витримала, і цегла цілими блоками вивалилася назовні, розширюючи прохід.

— Все! — крикнув Фелікс, відступаючи убік. — Він твій! Від куль більше толку немає. У тушу вони як голки в кусок сала входять.

— Добро...

Вже маючи досвід, я насамперед прострелив його щурячій величності коліна передніх лап, щоб стримати натиск, а потім — тримаючись поза межами досяжності хвоста, спокійно, як у тирі, пальнув по разу в кожну голову.

Потвора смикнулася кілька разів і затихла, вкотре підтвердивши перевагу прогресу перед грубою силою.

«Вітаємо! Данж «Підземелля в'язниці» пройдено. Нагорода: 2 000 очок досвіду. 100 золотих кредитів. «+1» до характеристики Статура. Отримано предмет екіпірування «Гермокостюм». Увага! Ви зібрали всі частини захисного спорядження. Захист від радіації 100% протягом 2-х годин. Подальше використання веде до зниження захисту на 10% за годину».

«Вітаємо. Отримано новий рівень. Поточне значення «9». Нагорода: підвищення на «+1» наступних характеристик: Спритність, Сприйняття, Харизму. До наступного рівня необхідно 9785 очок досвіду. При отриманні 10-го рівня доступна додаткова нагорода 5 пунктів характеристик (рандомно). Можлива зміна класу (зі списку доступних)»

Якось забагато інформації. Простіше поглянути на все разом, ніж намагатися уявити собі все окремо.

Леонід Спаський. Рівень «9».

Клас — Рейнджер.

Досвід: 40 215/50 000

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 57 58 59 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відродження-2, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відродження-2, Кулик Степан"