Читати книгу - "Я його Ляля, Маїра Цибуліна"

- Гаразд, мені треба на роботу, - перервала я батька. - І тобі, татусю, до речі, теж треба на роботу.

- Точно, - згадав він.

- Ти працюєш?! - разом спитали мої батьки, коли до них дійшла суть моїх слів і від подиву у них очі стали, як тенісні м'ячики.

- Сподіваюся, не за професією, а то вважай, що ти там уже не працюєш, - владно буркнула моя матуся, змінивши швидко вираз обличчя від здивування на злість.

Адже, якщо ви пам’ятаєте, то моя мама не схвалює вибір моєї майбутньої професії. І прикладе усі свої зусилля, щоб я ніколи не стала на професійну стезю.

Потім мені ще пів години довелося розповідати, де і ким я працюю. Мої батьки були шоковані від почутої розповіді, адже завжди мріяли, щоб я стала моделлю. Особливо моя матуся. І ось її мрія збулася! Я - тепер модель в елітному бутіку і мені зараз потрібно йти на роботу, але спершу я повинна піти провідати Ларису Іванівну і Антона. Так як до того району, де знаходиться батьківський будинок, ще не підвели метро і навряд чи коли-небудь це зроблять, то мені доведеться, або викликати таксі, або йти пішки. На щастя, мій татко також їхав у місто, і узяв і мене, і Сергія Петровича з собою. Він мене висадив прямо навпроти лікарні.