Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію 📚 - Українською

Читати книгу - "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію" автора Ерленд Лу. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 68
Перейти на сторінку:
я, і тим не менше взявся зробити брошуру про Фінляндію; звісно, це звучить дивно, і це дійсно дивно, але спробуй знайти щось таке, що не було 6 дивним, і я тебе погладжу по голівці, кажу я. Мама і тато знали одного чоловіка, який сидів у в’язниці у Фінляндії, каже Бім (в’язниця у Фінляндії, відзначаю я подумки, і мені подобається ця думка, бо в даний момент мені подобається все, що стосується Фінляндії). Він був менеджером джазу з Карибського регіону, каже Бім, це був жіночий джаз, там було п’ятеро дівчат і один хлопець, і всі вони, ну як тобі сказати, були не зовсім… ну, загалом, вони були чорні; вони виступали з концертами в Осло та Стокгольмі, а потім вирушили до Фінляндії, але коли вони пливли на поромі, там опинилася компанія фінів з ротвейлерами, цілий клуб собаківників, вони поверталися після виставки у Швеції; фінський клуб собаківників у Швеції, зазначаю я про себе; вони сиділи в барі, продовжує Бім свою розповідь, і там хтось щось сказав, що іншим не сподобалося, хтось поліз із кулаками, зав’язалася бійка, і дійшло до того, що фіни стали знімати намордники зі своїх ротвейлерів, тут прибігла охорона і запхала менеджера і музикантів у камери на самому дні трюму, а собаківників відпустили, і менеджер подумав, що це страшенно несправедливо, однак він вважав, що вранці, коли вони прибудуть на місце, їх випустять, та їх не випустили, навпаки, відправили в карцер на три доби, а після того як вони відсиділи там три доби, їх перевели в звичайні камери і протримали там ще сім діб, потім був суд, і джазистів оштрафували, а менеджера виправдали, але до того часу він встиг відсидіти одинадцять діб у фінській в’язниці і казав, що ніяк не почувався переможцем, розповідає Бім, і тепер Фінляндія для нього гірше чуми, і він каже, що ніколи більше туди не поїде, що це паскудна країна, де люди бояться тих, хто від них відрізняється. Інакше кажучи, це трохи нагадує тебе і твоїх приятелів, вставляю я. Так, загалом схоже, погоджується Бім, трохи подумавши, тільки я від цього відійшов. Але Торгрім і досі такий. Торгрім — паскудна країна.

Гарненький анекдотик про Фінляндію, думаю я і беру його на замітку для майбутнього вживання, та в цю брошуру я його не вставлю, це ж ясно як день, ясно, як сонячне світло. Ясно, як сонячне світло? Ні, так сказати не можна, однак, незважаючи ні на що, в брошуру це не увійде, оскільки такий пасаж, навпаки, може служити блискучим прикладом того, що за жодних обставин не годиться для брошури. Згадки про ксенофобію, про те, що, випивши пива і поговоривши з фінськими собаківниками, можна сісти у в’язницю на одинадцять днів, ніяк не можуть послужити приманкою для норвезьких туристів, тому я дякую Біму за його розповідь і відразу ж прошу, щоб він все-таки помовчав, бо мені треба працювати; я показую йому на багатства, які стоять у мене на книжковій полиці, і кажу, що він може читати все, що йому захочеться, за умови, що він помовчить. Бім поплентався до книжкової полиці, а я знову засів за Фінляндію; опинившись віч-на-віч з Фінляндією, ми міряємо одне одного поглядом, з’ясовуючи, хто чого вартий, — це дуель, ми стаємо спиною одне до одного, відраховуємо десять кроків, одночасно обертаємося й опиняємося лицем до лиця — Фінляндія зі мною і я з Фінляндією, в повітрі наростає напруга, психологічний момент на рівні професійної майстерності, кожен вичікує, коли вистрелить інший, я дивлюся в очі Фінляндії, і Фінляндія дивиться мені в очі, і я бачу озера, і ліси, і меланхолію, і сауни, і все те фінське, чого я зовсім не знаю, але про що чув і читав, і що я, всупереч здоровому глузду, намагаюся втиснути у форму брошури, а Фінляндія бачить… Так, у тому-то й штука! Важко сказати, що бачить Фінляндія, адже це не я, а Фінляндія бачить, але ж я — це я, і мені слід було 6 знати, що в мені бачить Фінляндія, коли вона на мене дивиться, та, схоже, я цього не знаю, і це мене лякає, занадто вже я невиразний, до того невиразний, що все в мені розпливається, я — розтікаюся, я — вода, я майже безформний, майже позбавлений властивостей, їх у мене зовсім небагато, та ще моя крихітна часточка могутності ЗМІ, за яку я тримаюся обома руками, адже без неї я — ніхто, і все це бачить Фінляндія, і ми вичікуємо, і нерви напружені до межі, і панує тиша, та от ми натискаємо на курок, неможливо сказати, хто зробив перший рух — я чи Фінляндія, настільки синхронно це відбувається, неймовірно синхронно, це така синхронність, що про неї ще довго пам’ятатимуть, навіть коли забудеться все інше, що було синхронним, і два постріли лунають одночасно, як один, і я вразив Фінляндію прямо в лоб, а Фінляндія в лоб вразила мене, і ми обоє падаємо замертво — миттєва смерть, і жодних прощальних слів, навіть жодної прощальної думки, і зустріч зі мною стала фатальною для Фінляндії, а зустріч з Фінляндією — фатальною для мене, і в цьому навіть немає нічого особливо сумного, адже інакше й бути не могло, так лягли карти, так було закладено в природі речей, і я зізнаюся — я не зрозумів Фінляндії, але можна втішитися тим, що й Фінляндія не’ зрозуміла мене, для Фінляндії я — загадка, точно так само, як Фінляндія — загадка для мене, але у Фінляндії є малі пташки, багато-багато малих птахів, яких люблять норвежці (на цьому я вже зупинявся), а Фінляндія — це гордіїв вузол, думаю я, от якби в мене був меч, я б довго не роздумував, я розрубав би цей вузол, як Александр Великий, і зробився б царем Азії та Фінляндії, я б запросто розрубав вузол, мені це раз плюнути, та у кого ж у наші дні може бути меч (у когось напевно є, думаю я, швидше за все, у божевільних колекціонерів, ну й грець із ними).

Однак треба ще згадати про алкоголь. Щодо алкоголю ми, норвежці, і фіни поводимося однаково. Ми, можливо, і не п’ємо щодня, але вже якщо п’ємо — то п’ємо так, щоб напитися як чіп, а напившись, ми, перед тим як звалитися з ніг і заснути, деякий час тиняємося на хистких ногах, наносячи словесні образи і заподіюючи фізичну шкоду самим

1 ... 57 58 59 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію"