Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наш світ за останній рік дуже змінився. Змінились і наші очікування, і сподівання. На наших очах за минулий рік виник і зміцнів потужний волонтерський рух, викликаний до життя нинішніми трагічними подіями в нашій країні. Волонтерський рух, цей громадський активізм, вже нікуди не зникне і скоріше за все задаватиме динаміку соціального розвитку нашого суспільства. Державним структурам — хочуть вони цього чи ні — доведеться йти в ногу з часом, у ногу з суспільством. Їм доведеться в будь-якому разі працювати спільно, як тепер волонтери працюють у Міністерстві оборони. Працювати в різних сферах, зокрема й у сфері донесення позитивної інформації про Україну своїм та іноземним громадянам. Напевно, одначе, було б логічніше, якби ініціатива в цій важливій, особливо в нинішній час, справі, виходила від державних менеджерів.
• Зведення новин
Україна пропонує Росії підписати графік імплементації мінських угод в редакції від 13 листопада і забезпечити припинення вогню з 19 січня.
Про це йдеться у заяві МЗС України.
• За минулу добу в зоні проведення антитерористичної операції загинули троє військових, ще 66 дістали поранення.
Про це на традиційному брифінгу в понеділок розповів речник АТО Андрій Лисенко.
• На території Донецького аеропорту тривають активні бойові дії.
Про це повідомляє прес-центр АТО у зведенні.
«На території Донецького аеропорту продовжується ведення активних дій по звільненню об’єктів, які утримуються бойовиками. Противник несе суттєві втрати у живій силі та техніці», — йдеться у повідомленні.
• Ситуацію в Донецькому аеропорту контролюють сили АТО.
Про це у понеділок повідомляє прес-служба Генштабу, сказано на сайті Міноборони.
• Внаслідок артилерійського обстрілу бойовиками у Дебальцевому зруйновано житлові будинки, багато цивільних отримали поранення. Про це повідомляє прес-служба МВС.
Обстріл відбувся близько 7.45 ранку, в центр міста влучило до 20 снарядів.
У МВС повідомляють про велику кількість постраждалих людей, серед яких є тяжко поранені діти.
Пізніше головний міліціонер області В’ячеслав Аброськін повідомив, що «загинув хлопчик, 12 років, і його батько».
• Бойовики із застосуванням артилерія обстрілюють околиці Маріуполя.
Про це повідомляє місцеве видання «0629».
Як пояснив заступник командира 129 окремого розвідувального батальйону Костянтин Паршин, зараз по всій лінії фронту у секторі «М» йдуть бойові зіткнення.
«Найбільш загострена ситуація склалася у населеному пункті Гранітне», — додав він.
• В аеропорту Донецька бойовики підірвали частину перекриття другого поверху, де знаходяться українські бійці.
Про це у своєму Фейсбук повідомив радник президента Юрій Бірюков.
«Погані новини. Частина перекриття другого поверху нового терміналу обвалилась — була підірвана сепаратистами. Уламки впали, у тому числі, і на бійців. Багато поранених», — повідомив Бірюков.
20 січня 2015 року
• Геннадій Харченко «Щоденник артилериста»
Спочатку сам Донецький аеропорт, безумовно, не був таким символічним і значущим об’єктом. Споруди його інфраструктури швидше розглядали як об’єкти передмістя Донецька.
Самі будівлі терміналів у бойових зведеннях і цілях ще не фігурували. Завдання ставилися на знищення противника, який намагається наблизитися до комплексу аеропорту за зеленим насадженням або захопити і сховатися в його окремих будівлях.
Під аеропортом, завдяки, перш за все, артилерії, українська армія не тільки заново знайшла упевненість у своїх силах. Тут була здобута дуже важлива психологічна та інформаційна перемога.
Невдалі штурми і великі втрати противника позбавили його потужної пропагандистської підтримки. Яка полягала в масовому поширюванні інформації про гігантські втрати укрокарателів і бойові перемоги «героїв Новоросії». Ця інформація поширювалася насамперед російськими ЗМІ. До того ж дуже активно в різних соціальних мережах і новинних каналах Інтернету.
Українських газет і телебачення в зоні АТО, на відміну від російських, не було також.
Перші повідомлення про великі втрати терористів, показані відео моргів, забиті під зав’язку трупами «героїв Новоросії», машин з вантажем «200» у бік Росії, безумовно, змінювали ступінь впливу на населення окупованих територій і бійців української армії.
Своїми умілими діями і переміщеннями у приміщеннях будівлі ДАПу бійці 3-го полку спецпризначенців отримали таку оцінку від сепарів — горде найменування — «кіборги».
Це слово стане найбільш уживаним в Україні 2015 року й уособлюватиме небачену мужність і героїзм захисників Донецького аеропорту. Успішна вогнева робота арти давала привід тоді деяким військовим експертам і командирам говорити про можливість штурму і захоплення всього Донецька.
З метою недопущення можливості такого сценарію подій бойовики періодично обстрілювали певні житлові райони міста, звинувачуючи в цьому щоразу українську армію.
Серед інших вогневих завдань найбільш пам’ятними були, безумовно, «вогневі коридори», якими ми відсікали ворога і давали нашим можливість проводити ротації і підвезення в Донецький аеропорт.
Ще довго після тих боїв охоплювало хвилювання, коли ми згадували слова соба: «Робимо вогневі коридори. Наші будуть по них прориватися, вивозити поранених. Працюємо максимально точно. Після кожного пострілу відновлюємо наводку». Помилитися не можна було ні на одну поділку, ні на один градус кутоміра! Ми не підвели.
Ще одним цікавим епізодом життя нашої батареї в перші тижні під ДАПом стала поява нашої негласної назви — «невидимки».
• Ірина Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»
ВОЛОДИМИР БУЗЕНКО («ІТАЛІЄЦЬ») (28.07.1988 — 20.01.2015) 80 ОАЕМБр
За Мінськими домовленостями аеропорт Донецька мав залишитися під контролем сил АТО, але на Водохреща бойовики підірвали термінал: частину перекриття його другого поверху, де були українські вояки, після чого пішли в новий наступ — ринули зусібіч, як таргани. Бій тривав усю ніч, не вщухаючи до наступного вечора, і наші вояки чекали обіцяної підмоги, примудряючись економити набої.
А надвечір 20-го січня російські найманці підірвали перекриття нового терміналу знову, уже потужніше. Бетонні плити будівлі буквально склалися, як картковий будинок, затягнувши під себе «кіборгів». Більшість хлопців загинули під завалами бетону, глини, цегли і металу, так і не дочекавшись ранку.
Того дня на території Міністерства оборони України Дзвін Пам’яті б’є
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»», після закриття браузера.