Читати книгу - "Хочу бути твоєю, Лаванда Різ"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дем'ян може бути харизматичним лапочкою, зухвалим розумником і при цьому може легко стати нестерпним деспотичним засранцем, професійно та розважливо заганяючи людей у глухий кут. Ось як мене зараз. Він чудово знає, що у мене немає грошей самостійно винайняти квартиру і що я нізащо не піду жити до Максима, і тим паче не попрошу Макса винайняти мені квартиру, тому що я теж увімкнула принципи. Залишається лише один варіант — погодитися пожити у Демона і у нього в очах вже стрибають бісики-переможці.
— Гаразд, поживу у тебе якихось два місяці. Але навіть не думай, що тобі вдасться заморочити мені голову. Жодних інтрижок зі мною, дружнього сексу та всього іншого, що для тебе звично, — кидаю, гордо скинувши підборіддя. Його смішать мої слова і моя серйозна налаштованість.
— Ясю, ну ж я не ідіот. Ти мені по-людськи симпатична, ми з тобою друзі і поки що це залишиться дружбою.
— Поки що??? — Жартує, приколюється або говорить серйозно, часом його так швидко не розкусиш.
— Тоді домовилися. Слухай історію, щоправда, це було давно. Нам із Максом тоді було трохи більше двадцяти шести років. Ми святкували в барі моє перше серйозне місце роботи, і десь між жартами про зліт кар'єрними сходами та четвертим келихом бренді... за наш столик підсіла дівчина дуже яскравої зовнішності. Треба сказати, вона була дуже вродливою, з виразними карими очима, чуттєвим ротом та офігенною фігурою. Для повії ця красуня була занадто добре одягнена, дорого, стильно, але не зухвало-відверто, тому версія, що вона нічний метелик відразу відпала. Дівчина виховано представилася, продемонструвавши нам свої гарні манери та гострий розум. Її звали Ангеліна, на той момент вона була старша за нас на сім років і була аж ніяк не янголом. Вражала її зухвала розкутість, хтивість і прямота. Ангеліна зізналася, що зовні ми її дуже приваблюємо, але так як їй завжди мало одного хлопця, вона воліє зустрічатися і спати з двома. Запропонувала нам розважитися, поекспериментувати, дізнатися про свої межі та перевірити можливості. …Ну, а ми з Максом молоді, вільні, гарячі, п'яні, вирішили чому б і не спробувати. Думки якось організувати трійничок вже виникали, адже ми не були ченцями, ми були дуже-дуже допитливими хлопцями. Ангеліна виявилася дочкою одного олігарха, вона навіть у бар ходила з охоронцями, котрі за все розплачувалися золотою картою її батька. Ліна привезла нас у свій маєток у передмісті Києва, де ми гарненько побешкетували. Настільки гарненько, що нам на фіг підірвало мозок. Майже все, що ми знаємо про секс, що ми вміємо витворяти у ліжку – ми дізналися від неї. Вона нас навчила, розкрила секрети, об'їжджаючи нас, як диких коней. Порочна, досвідчена, самовпевнена, її жіночна сексуальна енергетика взяла нас у свій полон, позбавляючи здорового глузду. Вона тоді міцно тримала нас за яйця. Але їй більше подобався Макс, наш красень був її фаворитом. Як же ж тобі пояснити без вульгарності... з ним вона була ніжнішою, і ця ніжність підкупила Явора, він почав закохуватися, його почали напружувати наші розваги втрьох. Адже ми не тільки спали разом, ми разом відпочивали, літали на Балі, ходили до театру, бували на інших культурних заходах, які організовував її батько. Це тривало близько чотирьох місяців. А потім Ангеліна награлася нами і кинула. Підчепила собі якогось німецького мільярдера, вийшла за нього заміж і мешкає тепер у Німеччині. Макс якийсь час психував, його плющило та накривало, адже до цього його ніхто ніколи не кидав. Те, що я сприймав як забаву, він сприйняв як щось більш серйозне.
— Який жах… як можна подібні стосунки сприймати серйозно? — кривлюсь, не приховуючи своєї гидливості. — Фу… яка гидота. Це... це ж ненормально!
— Х-м-м, багато хто з тобою б посперечався. У кожного своє світосприйняття та свої межі в інтимному житті, тут я не став би нікого засуджувати. Але я сподіваюся, що це трохи остудило твою закоханість, розсунуло тобі шторки і ти подивилася на людину своїм безневинним і головне правильним поглядом, — слово «правильним» вимовляє з іронією. Дем'ян ніби хоче мені допомогти перестати страждати за Максом, розповівши історію дев'ятирічної давності, але з цією любов'ю так просто не впоратися. Вже за хвилину вона намагається знайти для Максима виправдання.
— Тепер я розумію, чому він мене відштовхнув і чому не хоче, щоб я тісно спілкувалася з тобою. Максим вважає себе занадто зіпсованим для мене, — зітхаючи, сідаю на краєчок ліжка і витягаю ноги, бліді, худі, зате рівні. На мені шорти та майка, бо в палаті спекотно. Погляд Дем'яна одразу ковзає по всій довжині моїх ніг. У друзів начебто не повинно бути таких поглядів, мене це бентежить, а ось його ні крапельки. Підсідає ближче і бере мене за руку.
— Можливо, Макс саме так і вважає. Ми ще ті… два старих збоченця, — намагається стриматися, щоб не розсміятися, але не може. — Тільки знаєш, Котику, я не думаю, що це мій мінус. Не важливо скільки у мене було жінок і сексу до того, як я зустріну ту саму, перед нею я буду чистий і належатиму тільки їй, а вона буде тільки моя. І я не вважаю себе старим. Тридцять п'ять — це ж самий розквіт, це сила і, вибачте, якась мудрість, це соковитість і досвід, я як той серпневий херсонський кавун.
— Не сміши… мене, нелюде... навіщо ти мене смішиш, у мене шви болять, — так хочеться дати собі волю і реготати до сліз, але сміятися ще боляче. Ось як у нього це виходить? Щойно він розповів мені історію, яка мене спантеличила, відверто шокувала, але вже за кілька хвилин я весело хихикаю, а Дем'ян дивиться на мене чомусь надто зосереджено і серйозно.
— Що?
— Просто подумав, як швидко Макс зрозуміє від чого він відмовився і що втратив. …Знаєш, Ясю, коли ти ось так смієшся — ти стаєш такою спокусливою. Май це на увазі і з будь-ким поруч не смійся, — змахнувши віями відводить погляд, щоб я не помітила виразу його очей, але я вже встигла обпектися цими іскрами.
Я розумію, що уявлення про дружбу у Дем'яна можуть бути викривленими, але він також повинен розуміти, що між нами нічого не може бути, не після Максима. Тому що я попри все досі кохаю цього впертого принципового бовдура, бо це почуття сильніше за мене і воно таке саме вперте, як і він.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочу бути твоєю, Лаванда Різ», після закриття браузера.