Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Розбивши її життя (частина 2)" автора Сафо Мелі. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 69
Перейти на сторінку:

– А коли будуть результати? Я дуже додому хочу! – я жалібно подивилася на нього, ніби він був вершником моєї долі. А потім вловила не менш жалібний погляд Насті, яка дуже не хотіла лишатися на самоті.

– На жаль, Селіванова, результати лише завтра. А поки полежіть, відпочиньте.

Лікар вийшов із палати, а я підвелася і пішла до медсестри здавати аналізи. Голова все ще дико боліла і я з нетерпінням чекала, коли мене вколють. А коли повернулася до палати, виявила там блідого Семенова, який завмер у нервовому очікуванні.

Ну, Аліска, лисиця мала! Молодець!

– Привіт. – кивнула я до Семенова і пройшла до свого ліжка біля вікна. – Алісо, ти навіщо його покликала? Я ж сказала, що зі мною все гаразд.

Тільки Аліса набрала у легені повітря, щоб почати виправдовуватися, як її перебив Семенов. Підлетів до мого ліжка і, обурено піднявши, руки запитав:

– Втратити просто так свідомість на вулиці – це «гаразд», Асю? Не їсти нічого кілька днів, заливатися однією тільки кавою – це теж «гаразд»?! Ти що, маленька дитина?

Нічого собі, поворот! Першою моєю реакцією було бажання винно опустити очі, але раптом виникла думка: а якого, власне, дідька?!

– А ти? Семенов, ти хто такий, щоб ось так приходити і винуватити мене, як дівчинку?

– Асю... – опустив руки він, здався все-таки. – Зрозумій, ми за тебе хвилюємось.

Я кинула погляд на Алісу, яка стояла за спиною Олексія та хитала головою на знак згоди. Чудово! Змовилися вже.

– Хто ми, Семенов? Гаразд, Аліса. З нею ми родина. А ти тут до чого? Яке тобі діло до цього всього? Іди, займайся своїми справами!

– Мамо! – заступилася за нього дочка. – Це я зателефонувала і сказала йому, що тобі стало погано! То на мене й кричи! Він одразу все кинув і примчав! Людина хвилюється за тебе, а ти... Що тобі ще потрібно?

– Нічого! Мені не потрібно від нього нічого! – я відвернулася до них спиною та накрила голову подушкою.

Мене охопили злість та обурення. Сама не знаю від чого. Вони, звичайно, мають рацію. Він виявив увагу. І так само зараз тут могли опинитися зараз Олеся, Наташа та Рома. Чого я так збісилася?

Зосередившись, я спробувала відновити спокійний ритм дихання. Забрала подушку і знову повернулася до Аліси та Олексія.

– Мам, так не можна. – зробивши жалібні очі, сказала Аліса.

– Добре. Давайте спочатку.

– Привіт, Олексію! – я простягла йому руку і показово усміхнулася. – Дякую, що прийшов мене провідати, я дуже вдячна тобі за увагу до моєї скромної персони. Так, мені стало зле, і я зомліла. Але я не вмираю, не залишуся калікою і нічого надсерйозного не сталося. Мені вже набагато краще. Трохи болить голова, але мені вже зробили укол і скоро полегшає. Результати аналізів будуть завтра. Тобі повідомити письмово? – спокійно, але достатньо в'їдливо випалила все на одному подиху.

Семенов ошелешено дивився на мене і мовчав кілька секунд, а потім тихо промовив:

– І після цього я клоун, Асю?

Він підвівся і пішов до виходу, кинувши через плече Алісі:

– Тримай мене в курсі. Якщо щось знадобиться – одразу телефонуй.

Двері зачинилися, і я звернула увагу на дві пари очей, які здивовано дивилися на мене: Аліси і Насті.

– Що? – запитала я, розвівши в сторони руки.

– Знаєш мамо? Просто немає слів! – несхвально похитала головою Аліса і вискочила з палати слідом за Олексієм.

А я закрила обличчя руками і з очей ринули гарячі сльози.

– Гей, Асю! Ти чого?!

Я відчула, як піді мною прогинається ліжко. Настя присіла з краю і поклала мені руку на плече.

– Ну, чуєш? Не плач!

Я відірвала руки від обличчя і крізь сльози подивилася на Настю.

– Ну де там твої пиріжки, давай їх скуштуємо!

1 ... 57 58 59 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі"