Читати книгу - "Гойдалка, Володимир Лвович Ешкін"

— Є документально підтверджений факт: підміни або корекції моєї особистості не знайдено.

— Нам з вами добре відомо, скільки серед експертів Джи Тау дармоїдів.

— Вам, напевно, відомо краще. Я працював виключно з компетентними офіцерами.

Тейсанове черево колихнулося чи то від ґикавки, чи то від безгучного сміху.

— Давайте краще повернемося до наших справ, — запропонував полковник. — До реальності ваших зобов’язань. Ні, навіть не зобов’язань, а гарантій виконання певних параметрів.

— Про це вам не треба турбуватися. З тим матеріалом, що ви мені дали, ймовірність виходу на параметри «святої трійці» дорівнює дев’яноста шести відсоткам. Мої асистенти вже зробили тести на сумісність і з магонійською лінією, і з пробниками земних прототипів. Всі маркери позитивні. Всі до одного. Жодних проблем. В принципі, Сен-Алене, так не буває. Ніколи. Але ж у тій казці, де шосте мишеня залишають жити, може діятись все що завгодно.

— Щиро радий за нас з вами. Якщо я не помиляюся, правильна гуманоїдна казка має закінчуватися перемогою добра над злом.

— Радше перемогою супергероя над суперзлом. У казках все перебільшено.

— З суперзлом нібито зрозуміло. — Сен-Ален й собі проклав смаженини. — А з супергероєм?

— Ви знову повертаєтеся на пройдене.

— Я відчуваю якесь подвійне дно.

— Ви відчуваєте, що мій задум накладається на ваш.

— Ваш задум?

— Так.

— А детальніше?

— Не хвилюйтеся, жодної шкоди домовленим параметрам.

— Й все ж таки.

— Це буде фінальний твір композитора. Триптих. Три проекції особистості. Сутність воїна, сутність гетери і сутність жриці. Три посланці, що рушать на пошук Гойдалки.

— Посланці?

— Це моє послання.

— Людству?

— Людству? — черево знову заколихалося. — Людство не чуло посланців раніше, не чує тепер і не чутиме далі. Це послання злим богам.

— А може, виклик?

— А може, й виклик, — після хвилинної паузи погодився майстер.

Полковник зазначив, що в клонороба зникли всі ознаки сп’яніння. Він озирнувся на сцену, де танцювали три свіжі вироби Тейсанових учнів.

— Ґарні?

— В моделюванні зовнішності вашим хлопцям немає рівних, — погодився полковник. — Особливо їм вдаються білявки… Проблема у нюансах. Певні речі треба гарантувати на рівні субквантових переносів.

— В мого клану майже вісімсотрічний досвід, Сен-Алене. Мої предки клонували овечок і мавпочок у двадцятому столітті минулої ери. Ми робимо ментальні закладки з дванадцятикратним резервуванням. Все впирається в первісний матеріал, а ви нам його забезпечили.

— У цьому матеріалі сховано певний потенціал, і нам потріб…

— Ви розмовляєте зі мною, як з учнем СКУВ-школи[47]. Я третій місяць працюю з цим матеріалом і вже знаю про нього більше, ніж ви. Набагато більше. Його шліфували і вдосконалювали мільйони років, і не в світах Імперії, Сен-Алене, не тут. Але для вас це, звісно, не новина… — майстер прислухався до чогось, можливо, до внутрішнього комунікатора, ледь напружив зморшки на високому чолі, продовжив: З ним працювали інженери недосяжної для нас кваліфікації. Всі в нашій «святій трійці» будуть потужними телепатами, матимуть надлюдські здібності. В цьому матеріалі зібране все краще, що розвилося в шести або й семи гуманоїдних расах. Там вже все є. Все до останнього атому. Моє завдання — не зіпсувати.

— А якщо нашим виробам прийдеться змінювати тіла… Чи збережеться при цьому ментальний профіль?

— Тільки у разі кваліфікованої пересадки як головного, так і фрагментів спинного мозку. Хоча у матеріалі є приховані резерви. У дорослих формах можуть розвитися непередбачені функції та невідомі мені системи резервування можливостей.