Читати книгу - "Заручені магією, Катаріна Рейніс"

Поблукавши містом, аби хоч трохи охолонути та зібратися з думками, Ян врешті зустрівся зі своїм знайомим. Не те, щоб вони були друзями, але Алекс ще в академії захоплювався різними древніми прокляттями та ритуалами.

- Отака от ситуація, друже, - закінчив свою розповідь, доки товариш зосереджено щось креслив посеред кладовища.

- А від мене ти чого хочеш? – відгукнувся хлопець, не відволікаючись.

- Поради, - знизав плечима Ян, навіть не намагаючись розібратися у дивному перетині білих ліній. – Як мені розірвати небажані заручини?

Задумавшись на мить, товариш все ж відповів:

- Є декілька вірних способів, - Ольжич-молодший ледь з лавки не звалився, коли це почув. – Ти можеш вбити свою наречену і таким чином повністю зняти закляття. Але не факт, що не послідує віддача…

- Не варіант! – одразу ж відрізав Ян. Вбивство точно відріже йому всі шляхи до влади.

- Тоді вам потрібно розірвати ці заручини, - знизав плечима Алекс, з висоти власного росту розглядаючи своє творіння. – Але, як на мене, убити простіше!

- Не тягни! – підганяв хлопець, готовий на все заради власної мети.

- Тоді приведи свою суджену до оракула у ніч літнього рівнодення. Рівно опівночі тричі відречіться одне від одного та скріпіть це власною кров’ю під місячним свяйвом.

- І це все? – здивувався Ольжич.

- А тобі мало? – перевів на нього затуманений погляд карих очей співрозмовник.

- Стій! А чому саме вночі? І місяць… А якщо буде хмарно?.. Що якщо піде дощ, мені доведеться чекати ще рік?..

- Я ж кажу, простіше вбити, - знизав плечима Алекс, повертаючись до роботи. – Відьми! У них все зав’язане на місячному сяйві та силі природи!

Більшого витягнути із дивака не вдалося. «Що ж, раз так, тоді спочатку доведеться її якось знайти, а вже тоді вирішуватиму, як діяти далі!»