Читати книгу - "Пазурі Дракона, Kira Night"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пазурі Дракона" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Джай взяв себе в руки і підвівся, не перестаючи дивитися на мене.
Посадити б тебе на ланцюг у казематах… – тихо пробурчав він. І не мрій! - відповіла я з смішком. - Хто ж тоді тебе діставатиме?Піднявшись з підлоги, я розім'яла шию і озирнулася.
А де мої речі? Мій рюкзак? - запитала я. Навіщо вони тобі? – Джай усміхнувся. - Знову спробуєш втекти? Обов'язково! Але не зараз. То де мій рюкзак? - з усмішкою відповіла я.Джай підійшов до шафи, дістав звідти мої речі та кинув мені. Швидко відкривши рюкзак, я посміхнулася, діставши звідти лептоп. Включивши його я поставила комп'ютер на столик і почала перевіряти замовлення та внутрішні програми.
Що робиш? - запитав у мене Джай через пару хвилин, допиваючи віскі з келиха. Відключаю розсилку твоєї бази конторами, які хочуть вашої смерті. - швидко відповіла я. Що? - Джай поставив келих на стіл і підлетів до мене. - Що ще за розсилка?! А що, це підстраховка, на випадок, якщо ви захочете мене вбити чи викрасти - я знизала плечима, глянула на нього і побачила злий погляд з вогнем в очах. – Що? Якби я не підтвердила авторизацію - розсилка пішла б через 6 місяців і сюди з'явилася б армія зі збірної солянки бандитів з усього світу. Кіррррррррааа…. - прогарчав Джай. Та все, вгамуйся, вже скасувала. - кинула я і залізла в реєстр замовлення.Пару хвилин переглянувши нові заявки та перевіривши оплати я раптом почула зле сопіння Джая у себе за плечем.
Ну що зноооову? - запитала я, обернувшись на нього. Кірочка ... - вкрадливо почав він, гладячи мене по волоссю і прогорнув сторінку з виконаними замовленнями нагору, до старих заявок, які були близько 40 років тому, час від часу зупиняючись на деяких замовленнях і переглядаючи їх. Що? – я дивилася то на нього, то на екран. На небезпечних людей ти працюєш... - тихо сказав він. Це не новина. - знову повернулася до комп'ютера я. Мене наймали тебе вбити. Одинадцять разів. А, ні, з урахуванням цих – тринадцять. - Він серйозно глянув на мене. І як, вийшло? - всміхнулася я. Взагалі-то так. Я вбив тринадцять людей, які під тортурами зізналися, що вони це ти. - він дивився на мене не кліпаючи. Ех, усьому тебе вчити треба. Неправильно катуєш значить. - я засміялася і закрила екран ноута. Закінчила? - запитав у мене чоловік, глузливо піднявши брову. - Статус у Фейсбуці не забула поміняти? Ага, написала, що я в заручниках і вказала цю геолокацію. - всміхнулася я. - Так що тепер? Завербуєш мене назад у свій бойсбенд? А хочеш? – спитав він. Я працюю сама. – коротко відповіла я. - Але я б тут затрималася на якийсь час. Чому? - спитав він, посміхаючись. – Недостатньо інформації вкрала? Та ні, за три роки достатньо… - я задумлась, як би мені пояснити Джаю, що я дійсно хочу дізнатись свого дядька краще.. Ні, все ж простіше віджартуватися. - Мені подобається твоя політика та робота команд. Та й залишилися тут у мене кілька друзів. - задумливо відповіла я. Правда? І хто ж це? - він посерйознів. А все тобі розкажи! - я засміялася. То що, тільки через моє чуйне керівництво та друзів залишишся? - він хижо оскалився, показавши ікла. Подобаються мені твої тренувальні майданчики і я давно маю ідеї як можна модернізувати ваше спорядження. - відповіла я і повісила на пояс свої ефеси. - Але я не буду твоєю підлеглою. Це ще чому?! - він засміявся. - Взагалі це моя база і мої команди! Я не звернена. І не просто людина. Я працюю тільки сама і залишуся, якщо ти ставитимешся до мене як до рівної. - серйозно відповіла я. А ти думаєш, що я тебе відпущу після того, як знайшов через тисячу років? - з усмішкою спитав він. А ти гадаєш, що зможеш мене втримати? - глузливо запитала я.Пару хвилин дивлячись в очі один одному Джай таки здався.
Добре домовились. За інших я ставитимуся до тебе як до рівної, але якщо в мене будуть до тебе питання.. - він глухо загарчав. - Розбиратимемося наодинці. Домовилися. - з усмішкою відповіла я, підійшла до нього і цьомнула в щічку, обійнявши за шию. Джай на пару секунд завмер, але потім ніжно обійняв мене за талію. Я сумував. – з усмішкою відповів він. Я теж.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пазурі Дракона, Kira Night», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Пазурі Дракона, Kira Night» жанру - 💙 Бойове фентезі:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Пазурі Дракона, Kira Night"