Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— «TTS», сіре, або «технотрансселектика», — офіцер був готовий (готова) до цього запитання і доповідав (доповідала) з радісною чіткістю щойно поінформованої людини. — Так тепер в академічних колах називають ту галузь техноархеології, яка займається пошуками залишків інформації в древніх комп'ютерах, на стародавніх носіях даних і в усіх різновидах застарілої інформаційної техніки. Також до їхньої наукової компетенції відносять дослідження фраґментів загиблих кіборґів та біокомунікаторів минулих епох. Той спеціаліст, якого найняла Служба Запобігання, протягом кількох останніх років працював в Арпікранському Університеті. За аґентурними даними, він мав справу з інопланетними носіями інформації. Ці носії нібито знайшли під час секретних експедицій Служби на мертві планети, які перебувають у сфері юрисдикції ящерів. Наші аналітики вважають, що це планети старих червоних зірок, розташованих у районі пилового розсіяння в Темному Агрегаті Оріона.
— Для такої роботи потрібний високий рівень допуску.
— Так, сіре. В цього техноархеолога є відповідний рівень допуску і перший кваліфікаційний клас, підтверджений вченою радою Університету. Його прізвище Вольск. Ми знайшли його статті й повідомлення в археологічних бюлетенях.
— Мені потрібні детальні досьє на всю трійцю. Де вони працювали раніше, сфери зацікавлень, досягнення, розробки… Плюс усе, що відомо про експедиції на мертві планети. Терміново.
— Буде виконано, сір!
Захисне поле «червоної зони» зникло. Андрогін ґраційно виконав (виконала) розворот на підборах і першим вийшов (вийшла) з кімнати. Тільки після цього адмірал різко зморгнув і захисні лінзи на його очах миттєво потемніли. Командуючий Дев'ятим флотом народився на Землі й погано переносив безжальні промені Капели.
4
Станція Служби Запобігання,
орбіта планети Сагунт (7КВ18:а2)
системи зірки Капели.
9 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
Черговий технік увійшов до каюти Головного інженера станції без стуку і попередження. Це було проти правил субординації, прийнятих у підрозділах Служби, й особливо на об'єктах, підпорядкованих управлінню «С», яке займалося розвідкою і контррозвідкою. Головний інженер напружився, очікуючи чогось надзвичайного.
— Наша муха передала важливу інфу, — повідомив технік.
— Ви ж доповідали, що техніки флоту її знайшли.
— Так, знайшли. Вчора увечері. Попалили вони нашу мушку. Але їхні довботехніки, судячи з усього, не докопалися до її ментального сенсора. Поверхневі хлопці. Повна відсутність професійної інтуїції, — обличчя техніка випромінювало перемогу. — А потім, сьогодні вранці, хтось із флотських довботехніків додумався віднести нашу муху самому Теслену. Вже не живу, але й ще не мертву.
— Її віднесли до командуючого?
— Так, віднесли. Вони вирішили доповісти про небачений успіх їхніх темників. А ментальний сенсор нашої мухи на стадії остаточного доздихання записав фрагменти емографіки їхніх бла-бла-бла у «червоній зоні». Ось так ми їх і взули красиво.
— Але…
— Перепрошую, шефе, я закінчу. Сенсор переслав інфу відразу після того, як муху винесли з «зони». Переслав він її резервному мікророботові. Адміральські дундуки його ще не знайшли. Я ж кажу: вони там усі поверхневі хлопці, молоді, недосвідчені. Їм ще за реальними техніками дрібно тупотіти і пил здувати. Так ось, наш манюня інфу записав, потім тихо-тихо відповз подалі від Головної вежі, прилаштувався собі під віконечком на сонечку, підзарядив батарейки і передав три сотих гіга на головне вухо нашої станції. Розмову ми, зрозуміло, не почуємо, але одна деталь уже ніби визначилася.
— Яка ще деталь?
— У розмові між хвальком і адміралом згадувалася планета Кідронія. І ця згадка супроводжувалась аномальним збудженням ментального поля Теслена.
— Наскільки мені відомо, — Головний інженер відкинувся на бильце розвантажувального крісла, — ментальний сенсор не фіксує слів. Ані фонем, ані лексем. Лише емоції. Звідки ж вам відомо, що в розмові між офіцерами згадувалась саме Кідронія? Не Сельва, не Бальсана, не Парма, не Піфія, а саме Кідронія?
— Сенсор зафіксував чітку графіку адміралової аури, сформованої під час розмови. Конкретний малюнок. А в мене є ціла колекція розкодованої та фраґментованої емографіки командуючого Дев'ятим флотом великого адмірала Еарлана Теслена. Сотні тисяч елементів і субелементів. Серед них є такі, що чітко відповідають певним образам і словам. Записаний мухою фрагмент ідентичний еталонному, що відповідає словообразам «планета Кідронія», «кідронійський».
— Шаманите?
— Жодним чином, шефе. Ніякої приблизності й жодних домислювань. Чітке й документоване співпадіння емографіки. Я відповідаю за свої висновки.
— Отже, сержанте, ви вважаєте, що я можу передати цю інформацію, як повністю достовірну? Передати власним кодом і завірити її моїм підписом?
— Можете вказати на мене як на джерело інформації. Я беру відповідальність на себе.
— Не шукайте слави й не знайдете біди, — Головний інженер підніс вказівний палець у напучувальному жесті. — Відповідальність, сержанте, лежить на мені й лише на мені. Я за спини підлеглих ніколи не ховався і тепер не буду. Не сподівайтеся. Тим більше, що нічого екстраординарного чи доленосного ми з вами, на жаль, не довідалися. Від нашого дуже дорогого і складного пристрою прийшло інфи дещиця. Ми знаємо, що підозрюваний у сепаратистських настроях великий адмірал Теслен у «червоній зоні» Шекани розмовляв зі своїм офіцером про Кідронію. Й під час цієї бесіди чомусь напружував свою нервову систему. І що з того? Який у цьому сенс?
Головний інженер помовчав, а потім додав:
— Пацавата планетка ця Кідронія… Я там колись служив. Розрили її, продірявили шахтами як той шматок сиру «ементалю». Там копальні, усюди бісові копальні. І печери непристойної глибини. Чисті тобі безодні. Сепаратисти там і досі жирують, у тих клятих печерах… А борделів пристойних зовсім нема. Навіть у тому їхньому Центральному поселенні. Лише страшні банякоголові клонки на засмальцьованих ліжниках. Кончене задуп'я. Не допусти, Творець, ще колись туди попасти…
5
Офіс координатора зовнішніх зв'язків
планети Піфії (11КВ23:2),
відомої також, як Магонія і Планета Жінок,
система зірки Рірі (Епсилон Ерідану).
9 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
Крізь зоряний пил, крізь темну речовину і мертву прірву промкнувся Голос. Нечутний для жодної із живих істот, невловимий для жодного з приладів, створених розумними расами Галактики, цей Голос пройшов передначальними Шляхами Темряви[8]. Пройшов вимірами і струнами, недосяжними для органічного життя. Голос досягнув надр надзвичайно рідкісного білого мінералу, захованого в танталову капсулу. Десь у Дальньому Космосі, на відстані, неможливій для людської уяви, почав промовляти рідний брат мінералу, Білий Камінь з Родини Найва, який люди свавільно найменували «Третім». Брат почув «Третього». Брат Найва П'ятий відізвався на його голос своїм голосом і вібрацією свого кристалічного єства. Лише її, цю ледь чутну вторинну вібрацію, змогли вловити сенсори танталової капсули.
Сенсори перетворили вібрацію на сигнали, а дешифратор трансформував їх у цифрові ланцюжки. Вони помандрували в секретну
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника», після закриття браузера.