Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Чужий 📚 - Українською

Читати книгу - "Чужий"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чужий" автора Алан Дін Фостер. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 58
Перейти на сторінку:
Бретт були незадоволені й узагалі не приховували цього. Єдине, що їх заспокоювало, це що техніка була в порядку, тому навіть якщо щось і трапилося, то не з їх провини. Ріплі вже повідомила їм новину про відсутність потрібного пункту призначення, котра всіх збентежила.

Паркер припускав, що всім треба буде знову впасти в гіперсон. Це була клопітка й неприємна процедура, навіть якщо проводити її бездоганно. Паркер стиха вилаявся. Його бісило все, що розділяло його із виплатою в кінці подорожі.

— Капітане, ми знаємо, що не досягли Сонячної системи, — Кейн сказав це від усіх оточуючих, які з очікуванням дивились на Далласа. — Ми далеко від дому, але система корабля прийняла рішення розбудити нас від гіперсну. Час дізнатися чому.

— Зараз і дізнаєтесь, — з готовністю відповів Даллас. — Як відомо, — почав він із поважним виглядом, — «Матір» було запрограмовано на припинення подорожі, вимкнення гіпердвигуна та наше пробудження за певних умов.

Він витримав ефектну паузу й продовжив:

— Ось вони й настали.

— Напевне, сталося щось серйозне, — Ламберт спостерігала за Джонсом, який грався із мигтючим сигнальним пристроєм. — Ви знаєте це. Непросто вивести весь екіпаж із гіперсну. Завжди існує певний ризик.

— Хто б міг подумати, — саркастично пробурмотів Паркер так тихо, що це розчув лише Бретт.

— Вам усім буде цікаво, — продовжував Даллас. — Нас розбудили по тривозі, яка не стосується «Ностромо». Як стверджує «Матір», корабель у чудовому стані.

Переповненою кают-компанією прокотився полегшений видих: «Ну слава Богу».

— Небезпека полягає в іншому, зокрема в невідомій системі, де ми зараз перебуваємо, на одній із її планет. Зараз ми наближаємось до цієї планети, — він зиркнув на Еша, котрий кивнув на знак згоди. — Ми отримали сигнал від невідомого джерела. Там були перешкоди, і «Матері» знадобився певний час, щоб розшифрувати його. Але це точно аварійний сигнал.

— Пхе, це не має сенсу, — Ламберт теж виглядала збентежено. — Серед усіх стандартних сигналів екстрені виклики є найбільш зрозумілими та простими. Тому в «Матері» не повинно виникати жодних проблем із розшифровкою.

— «Матір» припускає, що йдеться не про стандартний сигнал про допомогу. Це акустичний сигнал радіомаяка, який повторюється кожні дванадцять секунд. Звичайний сигнал. Утім, «Матір» вважає, що сигнал має позаземне походження.

Почуте викликало в когось приглушене ремствування. Коли минула перша схвильованість, Даллас продовжив:

— «Матір» не може дати конкретної відповіді. Я не розумію чому. Жодного разу не бачив, щоб комп’ютер не був упевнений. Він міг ігнорувати команди, але завжди давав точну відповідь. Вперше таке бачу.

— Важливо те, що «Матір» впевнена, що це аварійний сигнал, який пробудив нас від гіперсну.

— І що? — запитав Бретт із цілковито байдужим виглядом. Кейн відповів із легким роздратуванням:

— Ну ж бо! Ти ж знаєш свою інструкцію. Згідно з розділом B2 льотних директив Компанії, ми зобов’язані надавати будь-яку можливу допомогу в таких ситуаціях, незалежно від того, чи має сигнал земне походження.

Паркер з огидою копнув панель.

— Чорт забирай, не хочу це говорити, але ми торговельний буксир із величезним і незручним вантажем, а не кляті рятувальники. У контракті нічого не сказано про це. Хоча, — він раптом злегка прояснів, — якщо нам за це доплатять…

— Раджу перечитати свій контракт, — промовив Еш і процитував його чітко, як центральний комп’ютер, яким він пишався. — «Необхідно досліджувати будь-які систематично прийняті сигнали від розумних істот». Інакше загрожує ануляція усієї заробітної плати та премій по закінченню подорожі. Про премії за допомогу в біді нічого не йдеться.

Паркер знову мовчки копнув панель. Вони із Бреттом не вважали себе героями. Той, хто збив корабель в якомусь химерному світі, міг легко зробити це і з ними. У них не було доказів, що невідомого відправника було збито, але в далеко не спокійному всесвіті треба мислити реально, радше — песимістично.

Бретт, судячи з його вигляду, також розглядав ситуацію з точки зору затримки оплати через зміну курсу.

— Ми висуваємося до того корабля і крапка, — Даллас по черзі подивився на інженерів. Вони його вже дістали. Йому така зміна курсу подобалася не більше, і він, як і ці інженери, мріяв дістатися додому, вивантажити нафту. Але іноді «випускання пари» перетворювалося на непокору.

— Добре, — саркастично відповів Бретт.

— Що «добре»?

Інженер-технік не був дурнем. Голос та вираз обличчя Далласа дали Бретту зрозуміти, що час трохи вгамуватись.

— Добре… полетіли.

Даллас досі дивився на нього, тому Бретт, посміхнувшись, додав:

— Сер.

Капітан перевів недоброзичливий погляд на Паркера, але другий герой вже скорився.

— Там можна приземлитися? — Даллас звернувся вже до Еша.

— Комусь же вдалося.

— І я про це, — багатозначно відповів Даллас. — «Приземлитися» — це мирне слово. Воно передбачає успішне виконання послідовних дій, у результаті яких можна здійснити м’яку та безпечну посадку корабля на тверду поверхню. Ми ж маємо справу з екстреним викликом, а в такому випадку про мирні дії не йдеться. Давайте дізнаємося, що там сталося… але обережненько, в рукавичках.

У капітанському відсіку був підсвічений стіл із зоряною картою. Даллас, Кейн, Ріплі та Еш стояли на протилежних полюсах компаса, а Ламберт сиділа на посту.

— Ось він, — Даллас вказав на цятку, яка світилася, і оглянув членів екіпажу, що скупчилися навколо столу. — Я хочу, щоб усі це послухали.

Усі знову сіли на свої місця, а капітан кивнув Ламберт. Вона стиснула вимикач:

— Добре, давайте послухаємо. Відрегулюй гучність.

Штурман увімкнула тумблер. Капітанський відсік наповнився безперервним фоновим шипінням. Раптом усе припинилося і пролунав такий звук, що в Кейна поповзли мурашки по шкірі, а в Ріплі волосся стало дибки. Це тривало дванадцять секунд, а потім знову почалося безперервне шипіння.

— Господи, — вражено промовив Кейн.

Ламберт вимкнула динаміки. У капітанському відсіку знову запанував спокій.

— Що то в біса було? — запитала Ріплі з таким виглядом, наче вона побачила щось мертве в тарілці. — Я ще ніколи не чула таких аварійних сигналів.

— «Матір» назвала це так, — пояснив Даллас. — Не зовсім коректно називати їх «інопланетними», тож вона назвала «чужими».

— А може, то голос, — сказала Ламберт і замовкла, усвідомивши, що її слова мають неприємний відтінок, і зробивши вигляд, що нічого не говорила.

— Скоро дізнаємось. Ти встановила координати місцезнаходження корабля?

— Я знайшла його місцезнаходження на планеті, — Ламберт вдячно подивилась на панель управління, задоволена тим, що доведеться мати справу з розрахунками, а не з важкими думками. — Ми досить близько.

— Інакше «Матір» не пробудила б нас від гіперсну, —

1 ... 5 6 7 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужий», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чужий"