Читати книгу - "Чужий"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Паркер припускав, що всім треба буде знову впасти в гіперсон. Це була клопітка й неприємна процедура, навіть якщо проводити її бездоганно. Паркер стиха вилаявся. Його бісило все, що розділяло його із виплатою в кінці подорожі.
— Капітане, ми знаємо, що не досягли Сонячної системи, — Кейн сказав це від усіх оточуючих, які з очікуванням дивились на Далласа. — Ми далеко від дому, але система корабля прийняла рішення розбудити нас від гіперсну. Час дізнатися чому.
— Зараз і дізнаєтесь, — з готовністю відповів Даллас. — Як відомо, — почав він із поважним виглядом, — «Матір» було запрограмовано на припинення подорожі, вимкнення гіпердвигуна та наше пробудження за певних умов.
Він витримав ефектну паузу й продовжив:
— Ось вони й настали.
— Напевне, сталося щось серйозне, — Ламберт спостерігала за Джонсом, який грався із мигтючим сигнальним пристроєм. — Ви знаєте це. Непросто вивести весь екіпаж із гіперсну. Завжди існує певний ризик.
— Хто б міг подумати, — саркастично пробурмотів Паркер так тихо, що це розчув лише Бретт.
— Вам усім буде цікаво, — продовжував Даллас. — Нас розбудили по тривозі, яка не стосується «Ностромо». Як стверджує «Матір», корабель у чудовому стані.
Переповненою кают-компанією прокотився полегшений видих: «Ну слава Богу».
— Небезпека полягає в іншому, зокрема в невідомій системі, де ми зараз перебуваємо, на одній із її планет. Зараз ми наближаємось до цієї планети, — він зиркнув на Еша, котрий кивнув на знак згоди. — Ми отримали сигнал від невідомого джерела. Там були перешкоди, і «Матері» знадобився певний час, щоб розшифрувати його. Але це точно аварійний сигнал.
— Пхе, це не має сенсу, — Ламберт теж виглядала збентежено. — Серед усіх стандартних сигналів екстрені виклики є найбільш зрозумілими та простими. Тому в «Матері» не повинно виникати жодних проблем із розшифровкою.
— «Матір» припускає, що йдеться не про стандартний сигнал про допомогу. Це акустичний сигнал радіомаяка, який повторюється кожні дванадцять секунд. Звичайний сигнал. Утім, «Матір» вважає, що сигнал має позаземне походження.
Почуте викликало в когось приглушене ремствування. Коли минула перша схвильованість, Даллас продовжив:
— «Матір» не може дати конкретної відповіді. Я не розумію чому. Жодного разу не бачив, щоб комп’ютер не був упевнений. Він міг ігнорувати команди, але завжди давав точну відповідь. Вперше таке бачу.
— Важливо те, що «Матір» впевнена, що це аварійний сигнал, який пробудив нас від гіперсну.
— І що? — запитав Бретт із цілковито байдужим виглядом. Кейн відповів із легким роздратуванням:
— Ну ж бо! Ти ж знаєш свою інструкцію. Згідно з розділом B2 льотних директив Компанії, ми зобов’язані надавати будь-яку можливу допомогу в таких ситуаціях, незалежно від того, чи має сигнал земне походження.
Паркер з огидою копнув панель.
— Чорт забирай, не хочу це говорити, але ми торговельний буксир із величезним і незручним вантажем, а не кляті рятувальники. У контракті нічого не сказано про це. Хоча, — він раптом злегка прояснів, — якщо нам за це доплатять…
— Раджу перечитати свій контракт, — промовив Еш і процитував його чітко, як центральний комп’ютер, яким він пишався. — «Необхідно досліджувати будь-які систематично прийняті сигнали від розумних істот». Інакше загрожує ануляція усієї заробітної плати та премій по закінченню подорожі. Про премії за допомогу в біді нічого не йдеться.
Паркер знову мовчки копнув панель. Вони із Бреттом не вважали себе героями. Той, хто збив корабель в якомусь химерному світі, міг легко зробити це і з ними. У них не було доказів, що невідомого відправника було збито, але в далеко не спокійному всесвіті треба мислити реально, радше — песимістично.
Бретт, судячи з його вигляду, також розглядав ситуацію з точки зору затримки оплати через зміну курсу.
— Ми висуваємося до того корабля і крапка, — Даллас по черзі подивився на інженерів. Вони його вже дістали. Йому така зміна курсу подобалася не більше, і він, як і ці інженери, мріяв дістатися додому, вивантажити нафту. Але іноді «випускання пари» перетворювалося на непокору.
— Добре, — саркастично відповів Бретт.
— Що «добре»?
Інженер-технік не був дурнем. Голос та вираз обличчя Далласа дали Бретту зрозуміти, що час трохи вгамуватись.
— Добре… полетіли.
Даллас досі дивився на нього, тому Бретт, посміхнувшись, додав:
— Сер.
Капітан перевів недоброзичливий погляд на Паркера, але другий герой вже скорився.
— Там можна приземлитися? — Даллас звернувся вже до Еша.
— Комусь же вдалося.
— І я про це, — багатозначно відповів Даллас. — «Приземлитися» — це мирне слово. Воно передбачає успішне виконання послідовних дій, у результаті яких можна здійснити м’яку та безпечну посадку корабля на тверду поверхню. Ми ж маємо справу з екстреним викликом, а в такому випадку про мирні дії не йдеться. Давайте дізнаємося, що там сталося… але обережненько, в рукавичках.
У капітанському відсіку був підсвічений стіл із зоряною картою. Даллас, Кейн, Ріплі та Еш стояли на протилежних полюсах компаса, а Ламберт сиділа на посту.
— Ось він, — Даллас вказав на цятку, яка світилася, і оглянув членів екіпажу, що скупчилися навколо столу. — Я хочу, щоб усі це послухали.
Усі знову сіли на свої місця, а капітан кивнув Ламберт. Вона стиснула вимикач:
— Добре, давайте послухаємо. Відрегулюй гучність.
Штурман увімкнула тумблер. Капітанський відсік наповнився безперервним фоновим шипінням. Раптом усе припинилося і пролунав такий звук, що в Кейна поповзли мурашки по шкірі, а в Ріплі волосся стало дибки. Це тривало дванадцять секунд, а потім знову почалося безперервне шипіння.
— Господи, — вражено промовив Кейн.
Ламберт вимкнула динаміки. У капітанському відсіку знову запанував спокій.
— Що то в біса було? — запитала Ріплі з таким виглядом, наче вона побачила щось мертве в тарілці. — Я ще ніколи не чула таких аварійних сигналів.
— «Матір» назвала це так, — пояснив Даллас. — Не зовсім коректно називати їх «інопланетними», тож вона назвала «чужими».
— А може, то голос, — сказала Ламберт і замовкла, усвідомивши, що її слова мають неприємний відтінок, і зробивши вигляд, що нічого не говорила.
— Скоро дізнаємось. Ти встановила координати місцезнаходження корабля?
— Я знайшла його місцезнаходження на планеті, — Ламберт вдячно подивилась на панель управління, задоволена тим, що доведеться мати справу з розрахунками, а не з важкими думками. — Ми досить близько.
— Інакше «Матір» не пробудила б нас від гіперсну, —
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужий», після закриття браузера.