Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Дорогами Маклая 📚 - Українською

Читати книгу - "Дорогами Маклая"

288
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дорогами Маклая" автора Олександр Семенович Іванченко. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 136
Перейти на сторінку:
на морську службу, я вирушив мандрувати по світу, щоб пройти слідами Миклухо-Маклая. Заради цього попросився і в Індонезію. Але тоді, ще не заспокоївшись після зустрічі з вараном, я не зрозумів, що Сламат Маклай і є наш Миклухо-Маклай. Байдуже глянувши на талісман Анді, я тільки знизав плечима: ото вже справді, мабуть, нема не-марновірного індонезійця. В крамницях Джакарти отакі фігурки-талісмани, яким буцімто властиві всілякі магічні дійства, користуються особливим попитом. І зображують вони зовсім не божества, навіть не якихось там святих. Майстри вирізують із сандалового дерева просто легендарних героїв, які уславилися хто чим зміг. І, як я помітив, у чудодійність таких фігурок багато індонезійців вірить, мабуть, не менше, ніж у бога.

Ми повернулися до літака і під глузливі зауваження старшого лейтенанта Рахмаді, другого пілота, заходилися складати плани, як краще виманити з гущавини зниклого варана. Анді пропонував піти на полювання, забити оленя і в зручному для нас місці підвісити його тушу на дереві. Ящерів тоді збереться ціла зграя. І всі спинатимуться до оленя. Кадри вийдуть чудові.

Капітан Сувондо мовчки усміхався. Уся ця витівка з варанами йому, певно, видалася марною забавою. Потім він сказав, начебто підсумовуючи:

— Так, хлопці, план геніальний, але ж час обідати.

Хоч спека й була нестерпною, та на апетит ніхто не поскаржився. Усі знали, що Анді захопив з Джакарти відровий термос смачного холодного пива.

Розташувалися в затінку крила «дакоти», розіславши на піску брезент. Напівлежачи, запивали пивом сушені креветки і солоні рисові коржі. Про варанів на якийсь час забули.

Я дивився на сліпучо-білі хмари, що пропливали по зеленаво-синьому небесному шовку, і почувався найщасливішою людиною на світі. Хай я більше не побачу варанів, зате наді мною небо острова Комодо… Комодо, Комодо, дзвінке слово — Комодо!

Потім мені раптом згадалося, що в талісмані Анді округла борідка. Всі інші індонезійські фігурки-талісмани, які мені доводилося бачити, переважно безбороді, а якщо й з борідкою, то здебільшого клиноподібною, видовженою. Маклай… Та це ж Миклухо-Маклай!

— Анді, покажіть свій талісман! — Від несподіваного хвилювання я навіть підхопився.

Усі обернулися, дивлячись на мене. Квапливо подавши фігурку, Анді здивовано уп'явся в мене очима.

Ні, на Миклухо-Маклая вона не схожа. А борода в нього була така, округла.

— Ви сказали Сламат Маклай?

— Атож, Сламат Маклай…

— А хто він? Анді розвів руками.

— Був такий чоловік. Щедрий, мабуть, коли Маклай. Мовою західнояванських сунданців це означає «чоловік, який годує», вашою мовою точніше перекласти — «хлібосольний». Сламат Маклай — Добрий Хлібосол.

Подумки я засміявся, але сказати правду не поспішав. Хотілося почути, що Анді далі казатиме.

— Він був сунданець?

— Одні кажуть сунданець, інші — балієць. Усяке про нього розповідають. Самі знаєте, як люди, у кожного все по-своєму…

— Як то?

— А так! Це ж не я або хто там, з мене талісмана не зроблять. Ну, сунданці хочуть, щоб він був сунданець, а балійці своє доводять. Кажуть, слово «макан» — «поїсти», від якого почасти утворилося «маклай», у них також є. Але «чоловік» по-балійському, як у малайців, «лелакі», а сунданець скаже «лелай».

— Ну то й що?

— А те, що в сунданця виходить точно «мак-лай». Два основні корені утворюють одне складне слово.

— Виходить, сунданці мають рацію?

— У них така граматика. Балійці для складних слів беруть початкові склади або склад і літеру, а сунданці — корені. Все одно виходить однаково.

— То хто ж він, балієць чи сунданець?

Анді махнув рукою.

— Людям робити нічого! Він дав Індонезії ім'я, всій країні, а не якомусь там острову.

— Он як!

— Еге, коли повернемося на Яву, я вам покажу. Слово «Індонезія» він придумав у звичайній дерев'яній альтанці, вона й досі стоїть у богорському ботанічному саду. В Джакарті тільки одна вулиця Сламат Маклай-рая, а в Богорі — альтанка, алея, яку він сам посадив… Там є що подивитися…

Анді знову грішив проти істини. Ім'я Індонезії Маклай не придумував, та й навряд чи ставив перед собою таке завдання. Але виникло воно все ж таки з його участю.


* * *

Уся історія Колумба, Магеллана й багатьох інших мореплавців середньовіччя пов'язана з пошуками шляхів у легендарну Індію — казково багату південну країну, про яку розповідали дива дивні. Але де вона знаходиться, ніхто не знав, тому відкриті заморські країни, чимось схожі на заповітну мрію, називали Індіями: Вест-Індія, Ост-Індія, Острівна Індія… Потім на загальній карті Острівної Індії, куди географічно входила майже вся острівна Південно-Східна Азія, в тому числі Філіппіни, Британське Борнео, португальський Тімор і вся Нова Гвінея з прилеглими до неї островами, з'явилася ще Нідерландська Індія, що увібрала в себе близько десяти тисяч островів Малайського архіпелагу, Молуккі та західну частину Нової Гвінеї (Західний Іріан, або тепер — Іріан Джая), тобто державну територію нинішньої Індонезії.

За три з половиною століття голландського панування Нідерландська Індія знала багато народно-визвольних воєн. Спалахнувши на одному острові, повстання, як правило, поширювалися на інші острови. І відбувалися вони скрізь під одним прапором — знаменом уярмленої нації. Закликаючи народ до боротьби з чужоземними загарбниками, вожді повстань кликали боротися за єдність своєї країни, якою вона була в XIII–XV століттях, — об'єднаною в могутню імперію Маджапахіт[2]. Очевидно, ще тоді на тутешніх островах почався процес формування великої нації з єдиною державною мовою, управлінням, багато в чому спільною культурою і т. ін.

Гуртувати тубільне населення країни в єдину націю й далі —таку першочергову мету ставили перед собою патріоти. Голландські колонізатори проте добре розуміли, що це неминуче призведе до об'єднання всіх народно-визвольних сил, супроти яких їм не вистояти. Тому, щоб не допустити національного відродження на підкорених островах, вони поділили всю країну на 282 «автономні» султанати і 16 колоній, кожна з яких

1 ... 5 6 7 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дорогами Маклая», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дорогами Маклая"