Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

Слава.

     Едік із Антоном з'явилися, як завжди, після першої пари. І як їм тільки вдається після всіх цих своїх корпоративів виглядати, як хрумкі огірочки з банки?

- Ти чого такий похмурий? - Ед тицьнув мене кулаком у плече. – Бій же твій!

- Серце в нього розбите! – розреготався Гліб.

- О? І давно?

- Сьогодні з самого ранку! Побачив одну біляву красуню, - і прямо пропав! - Розвеселився Андрюха.

- Ні, про красунь тут я навіть не сумніваюся! Він щоразу пропадає до першої ночі! Я питаю, як давно у нашого чемпіона з'явилося раптом серце? Тобі що пересадку зробили? А хто донор? Невже якийсь однолюб-романтик? Судячи з твого вигляду, я не здивувався б! Хлопці! Ми його втрачаємо!

- Досить стебатися, - похмуро відповів я, розуміючи, що в чомусь Андрюха має рацію. Щось не пам'ятаю за собою такої реакції на панночок, нехай навіть найчарівніших. Зачепила мене ця новенька Блін, здається, реально зачепила!

- Він нас зараз одним поглядом, без жодних кулаків повбиває, - знову розреготався Ед. - Вже розкидати почав, - н-так, мабуть, видок у мене ще той!

- Слав, та ти чого? – Антон начепив на обличчя вираз дбайливої ​​матусі. – А, розумію! Звик, що дівки на тебе самі вішаються, а тут треба підійти, поговорити! Ви ж, чемпіони, такого не звикли!

- Ще скажи, що він взагалі вміє з дівчатами розмовляти! – підхопив Ед. – Це нам, скромним працівникам корпоративів, доводиться за ними ухльостувати! Компліменти різні вигадувати! А в нього все просто: зняв із шиї ту, яка найбільше сподобалася і потягнув до найближчого кута! Він же про вербальний контакт дівчатами навіть не чув!

- Не хвилюйся, - Антон грюкнув мене по плечу рукою. – Якщо треба, ми Едом тебе і серенади співати навчимо! Буде, звичайно, непросто, і обійдеться тобі не дешево, але так і бути, заради порятунку друга доведеться постаратися.

- Клоуни, - здається, я почав розслаблятися. І справді, - що там у новенькій такого особливого? Ну, фігурка, очі. Та чи мало таких!

- Не клоуни, а коміки, - поправив Ед, вдавши, що образився. - Це, між іншим, принципово різні речі!

Ед з Антоном з першого курсу грали в КВК, а тепер ось дуже неслабо заробляли на корпоративах.

-Знаєш що, друже? - Андрюха окинув мене прискіпливим поглядом. - Ти краще поїхав би відсипатися, а то на тебе дивитись страшно. А потім поїдемо кудись, розвіємося. Нове знайомство – найкращий засіб від усяких блондинистих красунь!

- І від похмілля, - поморщившись, пробурмотів Антон. – Тож я двома руками за!

- Вирішено! Рятувати друзів – справа свята! – підтримав Гліб.

________________

Дорогі друзі! Як вам наші герої?

Дууууже чекаю ваших вражень та думок!!!

Люблю вас!

ВАША Кіра