Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію 📚 - Українською

Читати книгу - "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію"

328
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію" автора Ерленд Лу. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 68
Перейти на сторінку:
для болотяних птахів? Треба летіти на схід, думаю я, щось там на сході так і вабить мене, хоча я, будучи птахом, і не можу висловити, проте у мене є почуття й інстинкти, і мені цього вистачає; отже, я перелітаю через Північне море й опиняюся над Данією, там я бачу оселедці і вугрів, що, загалом-то, не так уже й погано, та на додачу до них багато-багато ковбас (а це занадто жирно; ні, це не для мене); і от я лечу вже над Швецією, де є тефтелі і сухі хлібці, і «Янсонс фрестельсе»; ну, «фрестельсе» мені зрозуміло — це спокуса, а от хто такий Янсон? Може, це взагалі магазин або ресторан, та Бог із ним, з Янсоном, бо зараз запахло птахами, оскільки внизу перед очима з’явився предмет моїх мрій, я знав, що впораюся, мені було важко, летіти довелося далеко, але й нагорода велика, бо переді мною розкинулася Фінляндія, ось вона внизу, моя улюблена Фінляндія, рай болотних птахів, де роблять холодець, рибу, запечену у хлібі, і де панує тиша, а я, як будь-який болотяний птах, люблю холодець, і хліб, і рибу, і тишу, тому я приготувався до приземлення, і от Фінляндія красиво рухається мені назустріч, і ми лоскочемо одне одному животики, і дражнимося, і лащимося, наче закохані, і співаємо: «Ти мене кохаєш? Так, кохаю. Справді? Так, справді. Можна, я прийду до тебе? Так, приходь, будь ласка, гулі-гуленьки мої, гулі-гулі-ай-люлі!» І Фінляндія прийшла до мене як наречена, і я перед нею — щирий. Та скільки ж можна розкриватися? Цікаво, наскільки доцільна відкритість? Мені сниться. Що мені сниться? Що мені сниться? Що я — болотяний птах. А в Стокгольмі на конторці у Стріндберга лежить, як відомо, нерозкритий лист, і лист — це я, думаю я, і всіх хвилює, чому він лежить нерозпечатаний, та щойно його відкриють, того ж дня всі втратять до нього інтерес, і він стане нікому не потрібен, а лист — це я, і щойно я розкриюся, того ж дня перестану бути кому-небудь цікавим і потрібним, а ось і лотерейний білет лежить переді мною, як і раніше, заклеєний, лежить там, куди я його поклав кілька тижнів тому, і я хочу так і залишити його недоторканим, адже поки я не зішкрябаю заклейку, він залишиться привабливою можливістю, мрією, а чи багато мені доводилося мріяти, та може статися так, що одного чудового дня мені дуже знадобиться мрія, подумав я, тому я вже якось пересилю себе, щоб не розкрити білет, бо щойно я зішкрябаю заклейку, в ту ж мить він стане нікому не цікавий і не потрібний, а коли людям нічого не потрібно — все зупиняється. Тут я чую, як заходить Сестра. Їй видано свій ключ від квартири, вона сама відмикає двері, цілує Біма в лобик і запитує, як справи, а Бім відповідає їй, щоб вона не шуміла, бо мені треба зосередити думки на Фінляндії; хоча вона й говорить пошепки, я все-таки чую, як вона запитує Біма, що він читає; виявляється, він читає Біблію; Біблія стоїть у мене на полиці, як же без Біблії, це велика книга, повз неї не пройдеш, незалежно від того, віруючий ти чи невіруючий, це частина історії літератури, однак я не очікував, що Бім надумає вибрати саме цю книгу, а він вибрав, і я чую, як він каже Сестрі, що, схоже, стає християнином. Досить блазнювати, каже Сестра. А я й не блазнюю, каже Бім. Я починаю вірити в Ісуса з Назарету, він увійшов у моє серце, каже Бім, це сталося от зараз, поки він там писав про Фінляндію, а я тут читав Біблію, розповідає Бім, і раптом ррраз — Ісус увійшов у моє серце, тому справу вже зроблено. Треба ж! — подумав я. Не одне, так інше! Та тут Сестра більше не витримала і накинулася на мене з обвинуваченнями. То це ти дозволив хлопчикові читати Біблію? — питає вона. Я ж не знав, що там хлопчина читає, кажу я, я так захопився своїм текстом, я був болотяним птахом і літав над Європою; між іншим, це величезний континент, але що правда, то правда — я дійсно дозволив йому читати будь-яку книгу, яку він захоче; я ж думав, що він вибере якусь книжку про Другу світову війну чи, наприклад, он ту, про акул; бачиш, ось риба-молот, і китова акула, і всі інші акули; чомусь, як я тепер розумію, я подумав тоді саме про цю книгу, та я не підійшов подивитися, що він там вибрав, навіщо мені дивитися, адже в мене тоді були важливіші речі на думці, мені треба думати про Фінляндію, мені подавайте тільки Фінляндію, то звідки ж мені було знати, що він вибере Біблію? Сестра прямує в той куток, де я сиджу, і починає говорити зі мною тихим голосом. Ти зробив жахливу дурість, каже вона, Бім — дуже вразлива дитина і піддається впливу кожної книжки: про що читає — тим і стає; ось тепер він почувається християнином, і кінця цьому не видно; ну й облиш хлопця в спокої, нехай побуде християнином, якщо йому так хочеться, кажу я; зрештою, в нашій країні, здається, існує свобода віросповідання, до того ж, це колись мине у нього; але Сестра не вірить, вона в розпачі; витягувати Біма з середовища правих екстремістів мало якийсь сенс, каже вона, та якщо він тепер вдариться в християнство, то вона вже просто не знає, з якого боку тоді до нього підступитися, бо релігія — дуже химерна штука, не знаєш, за що вхопитися, і кінця цьому не видно, скаржиться Сестра, тут я з нею, загалом, згоден — мені теж не видно. Гей, послухайте-но, я тут щось не розумію. Ось це місце: «…нині прославився Син Людський, і Бог прославився в ньому».[18] Хто цей син людський? — питає Бім. — Мауглі, чи що?

Біжимо підтюпцем. Я і Сестра. Добіжимо підтюпцем до Фрогнер-парку, а вже там почнеться справжній біг. Ми кликали з собою Біма, та він вважав за краще залишитися вдома і читати, читати про незначні і великі події в житті Сина Людського. Ну, як у тебе просувається справа з Фінляндією? — питає Сестра. Взагалі-то — не дуже добре, кажу я, важка це країна й не дуже-то дозволяє просуватися, закрита якась і ніби німа, вона ні в чому не йде мені назустріч, кажу я, я вже й так і сяк намагався

1 ... 59 60 61 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію"