Читати книгу - "Відьми, жерці та інші неприємності, Шаграй Наталія"

   Не встигла докрутити телефона в руках, як він ожив. Зорян. Хто б міг подумати.

- І чим мене хоче порадувати глибокий і таємничий океан твоєї душі? – почав він з загравачок.

- Несподіваними й крутими віражами. Головне, щоб вони твою психіку на шматки кінцево не порвали.

- Ти, як Шахерезада, заскучати мені не даси. Але так, як жити, в цілому, страшно, шкідливо і боляче, проте так захопливо, то скидай…Я спробую втримати кукуху на місці.

- Гаразд! Я дещо спробувала, використала силу Роду й у мене вийшов цікавий результат. Лінія життя Єлисея жива та активна. Я прослідкувала на відстань на яку вистачило моїх сил. Він десь в котеджі на березі моря з крутими берегами. В тому будинку ще є два леви на вході…

- Цікаво! – промуркотів він у трубку. – І будинок ти зможеш упізнати?

- Зможу.

- Чудово! Готуйся, завтра виїжджаємо до моря. А звучить то як гарно…- мрійливо буркнув він.

Оце в моїй голові теж з’явилися якісь приємні для душі асоціації зі словами «їдемо на море». І перша поїздка в Коктебель згадалася…Ох, які то солодкі спогади…Хоча, здається, що я була така вмотана дипломом і роботою, що якісь дні просто спала…і на морі, і в скромній кімнатці, яку ми з подружкою орендували, загалом, кругом де можна було лягти.

- Зі мною буде Еміль.

- То так і буде, - легко погодився він.