Читати книгу - "Притулок пророцтв"

– А що, як уже запізно?

– Ми впораємося з цією ситуацією, якщо вона виникне.

– Ми знаємо, що повідомлення Тедеску відкрило, які міста будуть атаковані, – наполягала Фатіма. – Я впевнена, що Тедеску спробував убити Рейвен Слейд, бо вона запам’ятала його пророцтва. Йому не вдалося, і помер він сам. Лише дівчина знає решту повідомлення.

– Думаєте, можете витягнути з неї цю інформацію?

– Рейвен не знає, що володіє нею, генералко. Я намагалася пробитися, але ті пророцтва заховані за її фобіями. На це знадобиться час.

Генералка Гассан глянула на Омара.

– Ви допомогли Рейвен втекти, полковнику. Знаєте, куди вона подалася?

Він похитав головою.

– Можливо, майорка Фатіма знає.

– Можу припустити, що схованка Рейвен – у Вейбриджській психлікарні, куди, згідно з медичними записами, батько відправив її ще дівчинкою, – пояснила Фатіма.

– Фатімо, ти супроводжуватимеш полковника Омара до Америки, – сказала генералка Гассан. – Перехопіть сибірку, перш ніж вона потрапить до Алексі Кости. Тоді знайдіть Рейвен і зламайте її психічний блок.

– Я можу й сама це зробити, – обурилася Фатіма. – Я б не хотіла якось зв’язуватися з цим шпигуном.

– Це мій наказ, Фатімо. Ви з полковником Омаром працюватимете надалі в команді.

Це навіть більше, ніж Омар міг сподіватися.

– Який наш план далі, якщо мені вдасться перехопити сибірку? – запитала Фатіма.

Генералка Гассан замислилася.

– Важко сказати.

Омар знав, що вона має на увазі. Якщо Пентагон переконає Держдепартамент вилучити МЕХ зі списку терористичних організацій, вони стануть союзниками. Якщо Держдеп не відступиться, флюгер МЕХ обернеться з Заходу знову на Близький Схід.

Якщо вони з Фатімою не перехоплять сибірку, Дуґан зможе лише екстрадувати Рейвен назад в Афіни для допиту.

Виходячи з зали для зібрань, Омар дивився на Фатіму. Її струнке фігуристе тіло рухалося попереду. У Штатах вони будуть самі.

Чи діятиме правило жіночої непорочності, подумав він, коли вони виїдуть за межі Ашрафу?

РОЗДІЛ 55

Ланкастер, штат Огайо

Кайл допивав друге мартіні за вечір, коли подзвонив Брюс Коулмен.

– Як усе пройшло з сам-знаєш-ким?

– Я поклав її в лікарню, але історія ще химерніша, ніж я очікував. У неї рецидив параноїдальної шизофренії.

– І які симптоми параної?

– Вважає, ніби грецькі та ісламські терористи полюють на неї, щоб убити.

Він почув нервове дихання Коулмена.

– Ну, знаєш, як то кажуть: параної немає, якщо це правда.

– Ти хочеш сказати, що…

– Не по телефону. Зустрінемося десь не на роботі. Поснідаймо завтра в кафе «Салескі» в Ланкастері.

Наступного ранку, ідучи від свого будинку до машини, Кайл зловив себе на тому, що роздивляється незнайомців на вулиці. Дорогою він позирав на дзеркальце заднього виду, перевіряв, чи ніхто його не переслідує. І на що це, чорт забирай, Брюс натякав?

У Ланкастері він заїхав на паркінг перед кафе. Хоча біля закладу були вільні місця, Коулмен припаркувався через дорогу.

Він почекав, і чоловіки зайшли всередину разом.

– То що ти мав на увазі, ніби хтось дійсно хоче її вбити?

– Ми перевірили разом із партнером з моєї фірми, який представляє грецькі транспортні інтереси. Один власник танкера найняв додаткових охоронців і купив броньований «Мерседес». Його друг, власник кількох нафтових танкерів, був убитий другим поколінням «Сімнадцятого листопада». Це відгалуження основної групи ще більш ультранаціоналістичне, марксистсько-ленінське і антиамериканське, ніж перше покоління.

– Терористичні угруповання існують роками.

– Не такі смертоносні поєднання, як «Сімнадцяте листопада» і МЕХ.

– То ця психологічно дуже слабка жінка стала жертвою пропаганди подвійного культу? Як мені нейтралізувати таке психологічне ушкодження?

– Ти погодився використати швидку імплозивну терапію, тож, за законом, лікуєш її так, щоб зробити знову дієздатною. Це таке перетягування канату між війною нацбезпеки з тероризмом і нашою турботою про права людини.

– Думаєш, дійсно є загроза для її життя?

– Фанатичні мулли проголосили Рейвен фетву як віровідступниці. Їхня справжня ціль – не дозволити її екстрадицію в Грецію, інакше під час допиту вона розкриє лідерів обох груп.

– Можливо, Родріґес не дозволить провести законну екстрадицію.

– Тоді наша антитерористична структура може вдатися до надзвичайної видачі й таємно вивезти її назад у Грецію.

– Хіба це законно? Вона громадянка Америки. Вони можуть отак просто відправити її в Грецію проти волі?

– Згідно з джерелом спілки, яке побажало залишитися інкогніто, програма надзвичайної видачі ЦРУ – це зараз один із найпоширеніших інструментів у боротьбі з тероризмом. Вдалося передбачити кілька нападів, відколи ми почали відправляти підозрюваних за кордон на допит.

– Це ж передбачає тортури. Наша розвідка може якось моніторити ці допити?

– Європейський КЗТ – вибач, Комітет запобігання тортурам – тричі відвідував Грецію цього року. Вони опублікували останні результати досліджень у 2001 році. Тож усе залежить від того, куди відправлять Рейвен. Мабуть, у виправну установу при міністерстві громадського порядку в Афінах чи Салоніках. Або в психіатричне відділення тюремного комплексу Коридаллоса при міністерстві юстиції, або в Афінську психіатричну лікарню при міністерстві охорони здоров’я.

– Навіщо катувати людину, якщо, зрештою, вона все одно помре?

Коулмен знизав плечима.

– Відомий гарвардський професор правознавства вважає, що допитувачі здатні зупинитися за мить до. Вони можуть, наприклад, вставляти стерильні голки під нігті, викликаючи нестерпний біль без загрози для життя.

– Тортури на ній не спрацюють. Один із симптомів межового розладу – це самокалічення, аж до самогубства. Допитувачі, які завдаватимуть їй фізичного болю, робитимуть за неї те, що вона б зазвичай робила сама з собою. Але вона радше помре, ніж терпітиме емоційний хаос.

– Пастка 22! І що ми з цим маємо робити? – запитав Коулмен.

– Якщо я зможу обманом обійти її фобії швидкою імплозивною терапією, то можливо – можливо – проб’юся через її стани дисоціації.

– А як щодо параноїдальної шизофренії?

– Під час істеричних фаз вона – як актриса на сцені або знімальному майданчику. Те, що вона говорить чи робить, – це акторська гра.

– Можеш вивести її з цього стану на суді?

– З деякими пацієнтами я зрозумів: якщо в них галюцинації чи марення, будь-яка спроба вивести їх звідти роздумами часто викликає ворожість з їхнього боку, іноді навіть агресію.

– То як ти підготуєш її до суду?

– Замість того щоб протистояти таким пацієнтам, я тимчасово заходжу у світи, в яких вони ховаються. Я буду для Рейвен суфлером, оператором, режисером. Тоді, коли настане сприятливий час, якщо вона віритиме, що грає для фільму, я крикну: «Стоп! Чудовий кадр! Знято!» Якщо вона переживає шкільні драматичні спектаклі, я приєднаюся до аплодисментів публіки, дам їй вклонитися, скажу, що завіса опустилася, і