Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника 📚 - Українською

Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

487
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника" автора Володимир Львович Єшкілєв. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61 62 ... 104
Перейти на сторінку:
теракту та інструкції. Це визнання задокументоване. Сама Віргой щезла. Які вам ще потрібні докази?

— Дора готувала теракт? — здивувалась Міла Дасалман. — О, Боги Отців!

— Міло, мовчіть! — Калаус хотів підвестися, але подивився на випромінювач «павука» і передумав. — Не давайте цьому лягавому жодної інформації! Вони тепер все використовуватимуть проти нас — усе, що ми скажемо…

— А, між іншим, ви ж теж добре знали Дору Віргой, імперська громадянко Дасалман? — Марков навис над кріслом, у якому зіщулилася перелякана Міла.

— 3… знала… І що з того?

— Вона ваша близька подруга?

— Ні, вона…

— А якщо добре подумати?

— Якого біса! На що ви натякаєте? Я не спала з нею!

— Ви й без того тісно спілкувалися з Дорою. Отже, кажучи юридичною мовою, ви, громадянко, входили до вузького кола конфідентів небезпечної терористки і ґ'ормітської шпигунки.

— Але до чого тут я, комісаре? Я не розумію… — кирпате личко альфійської багатійки помітно поблідло. — Ми були знайомі через Шерм… через громадянку Шайнар. Дора світська дівчина, вона відвідувала салон Шайнарів. Його всі відвідували.

— Дурепо, — прошипів Орман. — Яка ж ти тупа мавпа!

— Ти сам ідіот кончений! — крикнула на нього Міла. — Казали тобі, цурку, не зв'язуйся з цією клонкою.

— Я щойно викликав адвокатів, комісаре, — заявив Калаус. — Ви брутально порушили попередні домовленості щодо характеру нашої бесіди.

— Ви їх викликали, так, — зло посміхнувся Марков. — Але увійти сюди вони не зможуть. Пункт «ді» Надзвичайного декрету «Про запобігання протизаконній діяльності». Це навіть не імперські, а ваші, альфійські закони. Вам зачитувати, Калаусе, пункт «ді» декрету, схваленого парламентом Альфи? Звинувачувані в тероризмі, заколоті й державній зраді, згідно з цим пунктом, не мають права на адвокатський захист аж до того часу, коли вони почнуть активно і суттєво допомагати слідству. Вам усе зрозуміло, Калаусе? Не формально допомагати, а суттєво! Я ж поки що жодної допомоги не відчуваю. Навіть навпаки.

— То ми тепер усі терористи! — Орман Шайнар спробував зобразити знущальний сміх. Вийшло це в нього зовсім неоковирно, замість сміху з горла вирвалося щось середнє між бульканням і пищанням. Марков скривився. Калауса пересмикнуло від огиди.

— Ви, — продовжив імперський комісар, — за підозрою є активними посібниками викритих небезпечних заколотників. І допитувати вас я маю право, згідно з даними мені імператором повноваженнями. Або ви негайно виявляєте добру волю до співробітництва зі слідством, або ж мої кіборґи тут і зараз введуть вам до судин нанороботів, що контролюють кров'яний тиск і синтезують «коктейль правди». Ці наноро…

— Ви, напевне, забули, Марков, але я вже дванадцять років як член Імперського Сенату від Альфи Альфи, — нагадав Калаус. — Ви кажете, що імператор дозволив піддати тортурам сенатора? Якщо так, то Ойзеле ще пошкоджують про це.

— Згідно з імперськими законами, сенатори не мають імунітету, якщо їм висунуто звинувачення за шістдесят п'ятою статтею. Мали би знати.

— Я не про закони, Марков, не про закони… Терпінню нашої громади є межа.

— Ви погрожуєте особисто імператорові? Я вас правильно зрозумів?

— Ідіть до біса, Марков! — Калаус заплющив очі, усім своїм виглядом демонструючи своє презирство до імперського комісара.

— Це треба розуміти як прелюдію до співробітництва? Чи, може, навпаки, як демонстрацію злочинного невизнання імперської влади?

Калаус не відповів.

— Чого ви від нас хочете, комісаре? Сформулюйте ті конкретні вимоги, з якими вас відправив сюди імператор, — Міла Дасалман намагалася перебрати роль лідера. Вона зовсім недавно зайняла батьківське місце в Раді директорів, і тепер їй дуже кортіло продемонструвати всім присутнім, що вона зовсім не перелякане дівчисько, а підставово володіє п'ятнадцятьма відсотками акцій найбагатшої приватної компанії на планеті. Мілі було дуже соромно, що вона не змогла стриматись і ганебно заверещала, коли «павук» без попередження відкраяв голову андроїдові. Шляхетним альфійкам не личить демонструвати свої почуття таким чином.

— Чого я від вас хочу, імперська громадянко Дасалман? — хижо вишкірився тіронієць. — Я хочу, щоб ваша Рада тут і зараз прийняла два конкретні рішення. Усього два. Перше з них: ви повинні надати моїм людям абсолютний — я наголошую, громадянко Дасалман, аб-со-лют-ний! — доступ до архівів компанії. Особливо мене цікавлять дослідницькі проекти вашої служби безпеки за останні тридцять років. Друге: ви не повинні у жодний спосіб чинити спротив арештові вашого компаньйона, імперського громадянина першої категорії Ормана Пандарвана Шайнара.

— Підлі виродки! Вам це так просто не минеться, — прокоментував Шайнар ультиматум Маркова.

— Але таке важливе рішення, комісаре, у винятковій компетенції розширеного складу Ради директорів, — Міла все ще намагалась грати роль впевненої в собі високородної леді. — При згоді не менш як двох третин від загального списку акціонерів ми цілком задовільнимо ваші вимоги, комісаре.

— Перед візитом сюди, громадянко, я уважно вивчив статут «Еттлі Касмік». В екстрених випадках він передбачає, що рішення з питань безпеки приймає одноосібно голова Ради директорів. Там так і зазначено: «одноосібно». Зараз маємо саме такий екстрений випадок. Від вас особисто, громадянко Дасалман, я чекаю активної співпраці. Ви з родини лідерів одного із найбільш впливових фінансово-політичних кланів колонії. Ви належите до тих, хто контролює цю компанію, й, за великим рахунком, усю вашу грьобану Альфу Альфу. Ваші теперішні й майбутні статки на вісімдесят відсотків залежать від замовлень імперського Флоту. То зробіть добру і патріотичну справу, переконайте он того впертого віслюка, — Марков кивнув на нерухомого, як статуя, Калауса, — співпрацювати з урядом. І всі претензії особисто до вас, громадянко, будуть забуті. Інакше я вважатиму, що ви також є активною учасницею терористичного заколоту. Я вважатиму, що ви, замість вдячності, плюнули в руку, яка дає вам гроші та владу. І тоді вам зроблять боляче. Дуже й дуже боляче.

— Це блеф, дешевий блеф, — пирхнув Шайнар. — Це створіння не насмілиться піддати тортурам доньку великого Вудро Дасалмана.

— Я не насмілюся? — Марков продублював мисленнєвий наказ кіборґові різким порухом пальців. — Цу. Вважайте, хлопчики й дівчатка, що ви мене таки дістали. Створіння на вас образилося.

«Павук» рушив до Міли, розгортаючи свої хапальні кінцівки. Донька Вудро Дасалмана заверещала і сповзла на підлогу, намагаючись ухилитися від маніпуляторів кіборґа.

— Припиніть, Марков, — Калаус відкрив очі. — Це ж дешеві трюки.

Кіборґ тим часом спритно схопив альфійку за зап'ястки, розвів її руки і підвів догори. Від цього розійшлась застібка блискучого плаття Міли, і всі побачили кольорове татуювання на її тілі у вигляді переплетених змій. Альфійка спробувала вдарити «павука» ногою, але той навіть не похитнувся. З його головного сегменту виповзла гнучка трубка-ін'єктор і неквапом попрямувала до шиї альфійки. На кінці трубки розгорнувся й блиснув сталлю вінчик із тонких і довгих голок. Розіп'ята кіборґом Міла перестала пручатися і з жахом дивилась, як наближається ін'єктор.

— Спочатку, — прокоментував дії

1 ... 60 61 62 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"