Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"

- Гей, ти схоже не кішечка, а мавпеня. - Легко шльопаючи мене нижче спини говорить він.

- Я просто радію, що ти вже вдома.

- Я бачу. Приємно, що ти так скучила.

- А хіба ти ні?

- Загалом так, але мені було трохи не до цього.

- І що тепер? Жодних боїв?

- Жодних!

- Я надто переживала.

- Не варто, Ем, я ж не новачок. Все добре. Дай мені тільки прийняти душ і переодягтися, гаразд?

- Звісно.

Зістрибую з нього на підлогу, відпускаючи на вечірні процедури. Джеймс просить мене почекати у своїй кімнаті, де ми вже разом все обговоримо і подивимося якийсь фільм. Він повертається, а я засинаю у його обіймах.

Вранці цей хитрий засранець поводиться дивно в тому плані, що ходить по дому і, дивлячись на мене, постійно посміхається. За згадане побачення він нічого не каже, але ближче до вечора просить мене переодягтися, вручаючи в руки великий подарунковий пакет.

- Що це?

– Невеликий подарунок для тебе. Сподіваюся, підійде. Чекаю на тебе в прибудові.

- У прибудові?

Ми практично ніколи не ходили в те місце за будинком, і я не збагну, що Джеймс міг придумати. Накрив для нас стіл? Все буде, як у романтичному фільмі: свічки, вечеря та вино? Я дуже здивована, але цікавість змушує якнайшвидше відкрити пакет, після чого я навіть тішуся, що Джеймс вийшов з кімнати, залишивши мене одну. У ньому лежить ніжна шовкова сукня з тонким пояском.

У моїх думках наше побачення вже закінчується нестримним сексом і сліпучою пристрастю, тому під сукню одягаю тоненький мереживний комплект чорної білизни. Якщо дійде до роздягань, то Джеймсу безперечно сподобається. Я прикупила цей комплект кілька тижнів тому, але він служив не для постійного носіння, а тільки для таких особливих випадків. Я й так довго мучила нас відсутністю близькості, якої хотіла.

Входжу в згадану прибудову, думаючи про те, якою треба бути боягузливою ідіоткою, щоб так тягнути, і відразу завмираю на місці. Біля стіни був кинутий товстий білий килим, а на ньому в гармонійному хаосі лежали червоні троянди. На кріслі поруч розмістилося червоне простирадло і біля ніжки стояла пляшка вина, келихи та ваза з фруктами. Але найдивовижніше, що це не було заплановано, як вечеря, адже на звороті вже був заготовлений фотоапарат.

- Поки ти нічого не встигла заперечити, я хочу сказати, що мріяв про ще одну нашу зйомку, тільки в більш інтимній обстановці. Коли ти не стараєшся для замовлення, то залишаєшся такою живою та радісною, що я не зумів утриматись і приготував цей невеликий сюрприз. Якщо ти проти, то можемо просто повечеряти.

- Ні що ти! Я просто вражена! Не очікувала! Дуже хочу. Насправді, мене ніхто ніколи не фотографував просто так, а не для якоїсь мети.

- Радий, що ти схвалюєш. Дуже хочу, щоби твої фотографії прикрасили мою заставку на телефоні.

Це так мило, що я не стримую посмішки.

Я влаштовуюсь на килимі, Джеймс наливає у келихи вино, і ми просто весело проводимо час. Це зовсім не схоже на звичну роботу, адже ми здебільшого просто розмовляємо, сміємося, робимо спільні фото та кілька витончених зі мною – з квітами та келихом у руці.

Ми випиваємо майже всю пляшку за цей час, а ягідки винограду періодично змінює солодко-кисла полуниця. Це таке божественне поєднання смаків, що я прикриваю очі від задоволення, коли нова ягідка опиняється у роті. І тут мені спадає на думку незвичайна ідея. Поки хлопець стоїть біля фотоапарата, я вирішую зробити цю нашу фотосесію незабутньою.

Може вино допомогло мені стати розкутішою, або хлопець, що стояв навпроти, але першим на підлогу я скидаю тонкий поясок від сукні. З тихим стукотом він падає на голу підлогу біля килима, привертаючи увагу Джеймса до мене. Він ще не розуміє, що я задумала, але мої руки вже вправно справляються з «блискавкою» сукні, і вона падає поряд із поясом. Очі Джеймса розширюються від здивування та бажання. Це саме те, на що я очікувала від своїх маневрів. Погляд медових очей блукає моїм тілом, яке практично не прикрите тканиною, а я скидаю туфлі, ступаючи босими ногами на килим.

Стою спиною до хлопця, повернувши лише голову в його бік і згинаю ногу в коліні, стаючи в позицію для фото. Облизую пересохлі губи перш ніж сказати:

- Що ж ти завмер? Знімай мене!

Джеймс виходить зі свого хвилинного ступору і починає клацати камерою. Мої рухи стають неймовірно плавними та витонченими. Я насправді, наче кішка, згинаюсь у різних позиціях, не зводячи погляду з Джеймса. Він намагається не переривати наш зоровий контакт, але я бачу, що дається йому це важко. Він вкрай збуджений - немає впевненості в рухах, він часто ковтає слину, а спалахи миготять не в звичному для зйомки ритмі, а вроздріб.

Якщо він думав, що це все, він помилився. Його, прикутий до мене погляд, викликав у мені не тільки примітивні бажання, а й спонукав позувати більш відверто. Я спустила з плеча бретельки бюстгальтера, відчуваючи, як прискорюється мій і так шалений пульс. Медові очі простежили за рухом моїх рук, і хлопець шумно видихнув.

- Не забувай натискати на кнопку, Джеймсе. Ми ж прийшли сюди для цього. – напівжартома підколюю його. Мене ця ситуація і бавить, і одночасно збуджує.

Під шкірою ніби пробігає електричний розряд. Розстібаю бюстгальтер, кидаю його у бік крісла. Спеціально дражню його, не повертаючись, але нахиляюся за келихом вина, піднімаю його, і стаю в профіль. Тепер йому трохи видно мої оголені груди, а я впиваюся цим моментом тимчасової влади над ним. Мене п'янить це почуття. Джеймс мене хоче. Дуже. У нього трохи тремтять руки, але він не перестає робити знімки. У цей час я роблю ковток із келиха і ще більше повертаюсь у його бік. Мені подобається його дражнити. Подобається говорити так відверто, бачачи його реакцію на такі слова з моїх губ.

- Як думаєш, чи зумів би ти знайти застосування таким фото? Чи підійдуть вони для заставки на твоєму телефоні, Джеймсе? - Мій голос звучить твердо, але хрипко.

- Упевнений, що вони прикрасять моє дозвілля у будь-якому випадку. – так само хрипко відповідає хлопець. – Але для заставки точно не підійдуть.