Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"

- Що ж… - відставляю келих назад і йду у бік крісла.

Опускаюсь на м'яке сидіння, а усмішка сама повзе на моє обличчя. Цікаво, а що він скаже на це? Знімаю з себе останній предмет одягу - свої трусики, цього разу кидаючи їх у бік Джеймса. Закидаю ногу на ногу, а одну руку підношу до обличчя, продовжуючи позувати. Якщо буду сидіти на цьому кріслі, то на ньому утворюється ціла калюжа від мого збудження, тому я встаю, вже вирішуючи перейти до більш відвертих дій, але не встигаю. Джеймс буквально підлітає до мене і міцно цілує губи. Його язик жадібний, наполегливий, нетерплячий. Через якусь хвилину ми вже задихаємось у цьому гарячому поцілунку.

Я падаю на килим, притягуючи хлопця згори. Просити його зняти одяг не потрібно - він рваними рухами стягує з себе сорочку, пояс, штани, і як тільки позбавляється останньої деталі, негайно в мене входить.

– Ах!

- Не боляче? – незважаючи на дике бажання, він не перестає хвилюватися про мій комфорт.

– Ні. Продовжуй.

Для нього спалахує зелене світло. Джеймс відривається від моїх губ, проводить долонею по стегну, піднімаючи мою ногу і прискорює темп. Ми розчиняємось один в одному, а я інстинктивно починаю рухатися в унісон із ним. Обхоплюю його ногами, бажаючи відчути його глибше та сильніше. Ці нові відчуття переповнюють мене через край, адже я більше не відчуваю дискомфорту, а лиш досконалий дурман, який нами опанував.

Після швидкого, але дивовижного оргазму, я довго не можу прийти до тями. Джеймс голосно дихає через рота, кладе голову мені на груди.

- Ти просто дияволиця, ти в курсі?

Тихенько сміюся з його заяви.

- Лише захотіла тебе подражнити. Не кажи, що тобі не сподобалося – не повірю!

- Ніколи у житті не відчував нічого подібного. Ти моє справжнє полум'я, Ем.

Ми лежимо так довго, що я втрачаю відчуття часу. Але після такого божевільного злиття нам він зовсім не потрібний.