Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Наречена для боса, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для боса" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61 62 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 45

Діана

Весь тиждень пролетів для мене, немов я потрапила в інший вимір. Саме в те, що мріялося, втілюючи навіть найсміливіші бажання. Максим майже весь час зі мною. І навіть, коли немає особливої потреби, все одно мене тягне за компанію. А я тільки й рада з ним разом побути.

Мабуть, диво якесь, що ми навіть не сваримося.

Суперечки і невдоволення, якось самі пройшли, коли ми стали ближче. Будь-які розбірки раніше доходили до вибуху. Зараз же тануть від поцілунків, і вибухає вже зовсім не те... моє закохане серце, ось що спалахує, варто побачити найкращого чоловіка на світі. І мені здається, що Максим такий для мене, хоча як і раніше, ще страшнувато загадувати.

Утикаюся носом в плече коханого. Вибиратися з ліжка не хочеться.

- Час швидко пролетить, моя солодка, - Максим цілує мене в скроню і підтягує ближче до себе.

- Ми навіть на день давно не розлучалися, а тут цілих п'ять я буду без тебе, - не виходить приховати того, що засмутилася.

- Я б взяв тебе у відрядження, але там стільки доведеться мотатися. Бачитися майже не будемо, а в офісі твоя допомога потрібна. Тим без стусанів, сама знаєш…

- Не хвилюйся, удвох ми добре впораємося, - розумію все і не напрошуюся.

- Знаєш, а я придумав чудову ідею, - його голос бадьоріше стає. - Повернуся і ми влаштуємо собі вихідні. Ось так прямо посеред робочого тижня. Візьмемо і махнемо, куди захочемо. Куди б тобі хотілося, Діано?

- Зараз треба відповідати?

Піднімаюся на ліктях, і дивлюся, не можу на нього надивитися.

- Так. Де хочеш, зі мною побувати?

Хм... Не думала, що мене таке питання поставить у глухий кут.

До Максима мені скрізь хотілося, якщо говорити про подорожі. Звичайно, я полюбляю мріяти і уявляти, як валяюся під пальмами біля океану.

Але з ним напружує хвилювання, що раптом ненадовго, раптом моя казка вийде короткою. І тому бажання зміщуються в одне: неважливо де, аби з Максимом і довше.

Все-таки відповідь дати доведеться. Бос квапить мене, тим, що лоскоче. Не шкодує зовсім.

- Все-все, кажу, - зі сміхом відповзаю на іншу половину ліжка. - Хочу з тобою опинитися у незвичайному для тебе місці, гуляти під місяцем, танцювати…

- Цілуватися, - закінчує він за мене, і заздалегідь втілює відразу у реальність.

Потім пристає з питаннями, що за місце таке? Ми там виживемо? Нас не з'їдять? І чому це не його дах, в такому випадку?

- Приїдеш, тоді й скажу. Зате в поїздці буде, про що міркувати.

- Знущаєшся?

Ось і обурення дочекалася. Вже сумувати починала по буркотінню Максима.

- Як я можу? Ти ж ще й мій бос.

Найчесніші очі йому показую, часто-часто плескаючи віями.

- Ти і так у мене з голови не виходиш, а тут ще й загадками катуєш, - скаржиться він, і наближається з темніючим поглядом. - Ну все, доведеться мстити.

- Ми ж запізнимося? - мій слабкий вигук лунає занадто тихо.

- Зате буду знати, що отримав за загадку.

Зі справжнісіньким гарчанням, Максим не дає мені отямитися. Але я і сама тільки рада забутися. Іскри пристрасті кружляють над нами і вибухають, підкидаючи на вершину насолоди.

О та-ак! Така помста мені дуже подобається.

Збираємося потім похапцем, зате обидва задоволені. Максим відвозить мене в офіс, збирає там в кейс документи, і на прощання мені каже: «Ти мій найкращий скарб, Діано».

Ось чому я протягом години ходжу, як ніби не в собі. Від щастя прямо розпирає.

Якщо він так мене назвав, адже це щось значить? Думається різне, а хочеться одного: кохання, кохання, кохання.

Ну не могла ж я сказати Максиму, що моя мрія - відчувати себе коханою. Довелося незвичайне місце туди приплести, інакше не відстав би, ясна річ. Тепер треба таке місце вигадувати. От часто я так ляпну, а потім починається.

День в офісі без Максима проходить плідно. Завдяки Тиму, ненудно. Візит до нас Горинича, напрочуд спокійно. І все ж без улюбленого боса пристрастей не вистачає.

- Не засиджуйся там, я буду тебе чекати у кав'ярні, - торохтить по телефону подруга. - У мене стільки новин, ти взагалі очманієш!

- Швидко у тебе новини з'являються, - сміюся з того, що зранку ще не було.

- Ой, та взагалі, то клієнти доводять, то водіям на дорозі заважаю, - понесло її бухтіти про наболіле.

Домовляємося відразу, як звільняюся, біжу на наше місце. Мені і самій прогулятися хочеться у теплий осінній день.

Виходжу після роботи з офісу, і прошу водія, приставленого до мене від Максима, почекати мене відразу там, куди я прямую. Захотілося трохи пройтися. Багато і не вийде, кав'ярня знаходиться близько від нашого офісу.

Звертаю за поворот, переходжу дорогу. І вся знаходжуся у своїх думках, в яке ж незвичайне місце затягувати Максима. Як раптом натикаюся на жінку.

- Треба ж, знову ми зустрілися, - знайомим голосом, вітається жінка.

Піднімаю очі.

Вона!

Карина прегарна.

- Ми не домовлялися, щоб зустрічатися. Прошу вибачення, якщо ненавмисно штовхнула.

Намагаюся брюнетку обійти. Неприємно з нею бути поруч, чути, дивитися на неї, бо нав'язливо лізе в думки, що мій Максим з нею багато часу проводив. Я його і в минулому навіть ревную. Бісить пихата стерво, що тут ще говорити.

- Ти мене не просто штовхнула, дорогенька, - Карина не затикається, перегороджуючи мені шлях. - Ти мого нареченого вкрала!

Не зрозуміла?

Струшую головою. Вона марить, чи що?

- Вибір Максима зі мною хочеш обговорити? - бігом включаюся в роль. - Так от, я до тебе у психологи не наймалася. Звернися краще до кваліфікованих лікарів.

- Отже, я не помилилася, що ти зухвала погань, - посміхається Карина дутими губами.

- Якщо це все, то мені час йти, - відповідаю їй тим же, борючись з бажанням вмазати.

- Та будь ласка, - змахує брюнетка рукою у граціозному жесті. - Не буду віднімати твій недовгий час. Кастинг ти виграла на цей раз, користуйся Максимом на здоров'я.

Вона хвора? Хоча, чого я питаю. Адже зрозуміло!

Жінка не в собі. Можливі ускладнення на мозок після солярію, або у салоні феном продуло. Хто її зна, де ще красуню носило.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 60 61 62 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для боса, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для боса, Астра Вєєр"