Читати книгу - "Дочка королеви, Наталі Блейк"

Руфус схопив мене за руку і показав на ванну, що в неї треба залізти. Я не пручалася, але це було жахливо. То була маленька залізна ванна, в яку насипали льоду та залили холодною водою. Я закрила очі та повністю залізла в неї. Лютий холод доходив до серця, та життєво важливих органів, але я не відчувала болю. Це було і погано і приємно одночасно. Сумніваюсь що він привів мене сюди понасолоджуватися кріотерапією. Руфус, як тільки я залізла у воду  він почав топити мене даючи можливості заковтнути повітря. перші, декілька разів, я намагалася пручатися, але потім зрозуміла що немає сенсу.  Легені обпікало гаряче повітря яке я жадібно ковтала, наче в останнє. Наче тисячу гарячих кульок лопалося в мені при вдиху, але я все одно подовжувала дихати, інакше б через декілька разів відключилася.

- Ну що ти готова тепер зробити все що б припинити це?

- Ти погано стараєшся, Руфус.

Він засміявся і силою витягнув з ванни. 

- Ти справді думаєш я не зможу тебе зламати?

- О, я так не думаю, я знаю.

Він відпустив мою руку і я з грюкотом впала на підлогу. І засміялася у відповідь, він не мав наді мною влади як би не старався.

Руфус  вдарив мене так що носом потекла кров, я її злизала, і подивилася прямо йому в очі.

- І це все що ти можеш зробити? Невловний вбивця.. жалюгідно.

Я не знаю що в біса в мені прокинулася, але те як бісило це Руфуса. було неймовірно, я наче подолала єдиний страх, який мене стримував. Потім, ванну забрали і я залишилася сама в цій кімнаті. Охоронці були, але вони були ззовні, даючи мені примарну надію на нову втечу, але я знала що це не можливо.

Потім йому такі вдалося завдати мені болю.  Я здивувалася коли побачила Райана з Руфусом, але одразу згадала  звідки знаю цю кімнату, я приходила сюди аби подивитися на сесію яку проводив Райан. Єдине що я не могла зрозуміти то чому він, і він планував це з самого початку, чи була перша зустріч підлаштована. Я закрила очі та видихнула, бо я приблизно уявляю що зараз буде. в мене не було сил на те, щоб намагатися щось зробити. Я очікувала що зараз на собі відчую, усе що вмів Райан.

Вони підійшли до мене з Руфусом. Руфус розказав яка кінцева мета, і сказав Райану не стримуватися. він кивнув, і попросив забрати усіх звідси. Йому треба приватність для роботи. Він кивнув і ми залишилися самі.

- Боже, Анно що ти тут робиш?

- Теж хотіла спитати в тебе.

Він взяв мене на руку та кудись поніс, я нічого не робила.

- Послухай мене уважно, в мене немає вибору пам'ятай про це. Мені потрібно зв'язати тебе, і залишити хоч якісь сліди на тобі. Тобі доведеться кричати так наче з тебе виходить диявол.

Я кивнула, він зв'язав мене.

- А ти зможеш мені принести води й щось перекусити, бо мене знудило і дуже голодна.

 Він погодився, я спитала яке сьогодні число, щоб зрозуміти скільки пройшло часу з того моменту як мене викрали. він назвав дату. Отже, другий тиждень. Це означало що ми витратили декілька днів на дорогу, і решту часу я не приходила до тями. Я важко ковтнула, цікаво чому я ще не померла враховуючи що я досить довго не їла і не пила. Що ж ця загадка буде на потім, зараз мені треба грати, наче від цього залежить моє життя.

                                                                   Кріс 

 Ми не знайшли Анну в Канаді, хоч я зустрів того старого якого вона перелякала до смерті, а врятувала одночасно.  Цікаво як вона з ним домовилася, він розмовляв чистою французькою, але добре що все обійшлось. Моя дівчинка, вона змогла забрати зброю в когось і намагалася врятуватися, це означало що вона ще жива і бореться за те, щоб повернутися назад.  Мене це тішило, треба продовжувати шукати, вона точно хоче аби я її знайшов. Я посміхнувся, і засмутився одночасно. тут був мороз, якщо вона тут довго бігала, то могла застудитися, тож нам треба ще активніше займатися її пошуками.

Я дуже давно нічого не чув від Дерека, і не бачив його не дивлячись на те що ми знаходилися в одному місті. я поїхав до нього в офіс, мене зустріла привітна дівчина, коли я піднявся на потрібний поверх. Я спитав де брат зараз, вона сказала що він зараз зайнятий, і попросила почекати. що ж він такого робить, що настільки зайнятий, аби не шукати Анну, та приділити увагу цьому.  Я пройшов повз дівчину яка намагалася мене зупинити, двері було зачинено. на жаль, ці двері не допомогли йому, коли я увірвався в середину.  В мене зірвало дах. коли я побачив як він трахається з якоюсь дівчиною.

- В тебе зовсім немає совісті? Ти з глузду з'їхав. - Я кричав голосно, на весь кабінет.

Дівчина злізла і поправила спідницю.

- Геть звідси. Негайно. - вона швидко вибігла.

- Чого ти кричиш?

- Чого я кричу, якщо ти забув, то твоя дівчина Анна зникла, і ми її ще не знайшли. Вже почався другий тиждень як її немає ти хоч щось зробив аби її знайти?

- Слухай, я розумію, що в тебе з нею специфічний зв'язок, чи любов, але в мене такого не було, я провів класно з нею час трахається вона шикарно, але я більше не хочу її, вона попрощалася, що я маю ще робити?

Я коли він образив мого ангела. стримуватися було не можливо. Я Схопив його за сорочку і вдарив по його  задоволеному обличчю.

- Вдягнись ти їдеш до дому.Зараз.

Я вийшов та чекав його в машині, він поправив костюм і сів на переднє сидіння. Мені було огидно дивитися на нього, тож коли приїхали до дому, я попросив його подзвонити своєму другу який працює в ФБР та допомогти нам. Він погодився, вибору звісно не було.

Мене ця ситуація сильно бісила настільки сильно що, я не міг контролювати себе і спрямував всю злобу на справу. Через декілька годин після того, як Дерек передав все що в нас є  у ФБР, йому подзвонили та повідомили, що камери зафіксували Руфуса у Нью-Йорку. Ми швидко зібралися, та поїхали в останнє місце де його бачили, шансів мало, але все ж., вони не нульові, тож треба переконатися, що Анни там немає.