Читати книгу - "Випадковий свідок, Мерайя Д Рок"

                - Отже, вбивця – Джо. – важко зітхнув Колін, коли вони двоє відійшли подалі від дверей, і їх не могли почути ні Віктор, ні місіс Кройк. – Ти віриш йому?

                - Звісно, вірю. – зітхнув Малкольм. – Можливо, він не такий, як ти чи я, але він має очі. Він бачив Біллі в своїй квартирі, і він бачив Джо з вікна і тоді, і сьогодні… Я не маю підстав сумніватися в його словах.

                - Тим більше, що він тебе врятував, босе. – кивнув Колін і посміхнувся. – Він таки молодець! Але в нас тепер є проблема… Слід переглянути докази і нашу теорію про Біллі… Виходить, Джо теж син Дерека Клейтона?

                - Виходить, що так і є. – Малкольм повільно крокував коридором, задумливо дивлячись собі під ноги. – Втім, ми ж здогадувалися, чи не так? Сара Монінг і Клейтон зустрічалися вже після весілля з Біллі Монінгом. Отже, стосунки тривали довго… І Джо… А можливо і Ейпріл теж… Від Клейтона.

                - Дівчину можем викликати і перевірити, тим більше, що все рівно викликали її хлопця у справі Крістіни Річардсон. – зауважив Колін. – Але чи стосується це справи в цілому? Ми маємо вбивцю, маємо докази з однієї справи. Маємо підозрюваного в іншій, суміжній. Замах на Віктора – нова суміжна справа.

                - Біллі – співучасник. – впевнено заявив Малкольм. – Він допомагає братові прибрати за собою. Те, що він не вбивав Аннет, не означає, що він не причетний до вбивства.

                - Ми об’єднуємо все це в одну справу. – Малкольм зупинився, поглянув на Коліна. – Напади на Адама Фінлі і Віктора, викрадення Джима. Замах на моє життя – це все відноситься до вбивства Аннет, це – наслідки її вбивства. Підозрювані – брати Монінг. Подаємо їх в розшук

                - Якщо це- наслідки, то що саме стало причиною? – Колін глибоко вдихнув. – Вбивсто Аннет…

                - Мотив, який призвів до її вбивства. – підкреслив Малкольм. – Саме той мотив і є першопричиною всього атракціону насилля. Знайдемо мотив – і всі картина відкриється нам.

                - А мотив без диво-братиків ми не дізнаємось. – похмуро пробурчав Колін. – Добре, іду подавати Монінгів в розшук…

                В цей момент в кишені Малкольма задзвонив телефон. На екрані висвітилося ім’я Ерін Фламмер.

                - Джексоне, ти потрібен мені. – напружений голос жінки аж дзвенів. – Я знаю, чому вбили Аннет Мейнсфілд!