Читати книгу - "Письменник, Руслан Баркалов"

Однак, не все у нашому житті так просто. І ось в двері будинку постукав якийсь мужчина. Він представився Борисом Артуровичем, другом Роана, а заодно і його адвокатом.

Чоловік витягнув і показав жінці якісь документи. З його слів можна було зробити наступний висновок. Роан подає на розвід. Він вимагає повністю виконати шлюбний договір, котрий вони свого часу, урочисто підписали в день їхнього весілля.

Згідно цієї угоди все, що було нажито до шлюбу – залишається у кожного з подругів при собі. До цього додавався документ з описом, що у кого було на момент підписання. Крім того, майно, яке появилося у них після шлюбу – мало ділитися пополовині, так як дітей у них не було.

Почувши таку заяву, Юнта мало не втратила свідомість.

– Як це так! Це означає, що він хоче вижити мене з цього будинку! – закричала вона. – От наглота! Ну нічого собі заявочна! Розлучення йому захотілося! Половину всього!

«А він оперативно рушився! – подумав Адамчик. – Видно, ми його ніколи не знали. І не до оцінювали! Всі! Навіть я! Ну що ж, побачимо, що з цього вийде». Десь глибоко в душі він навіть і тут заздрив Роанові, бо сам би так поступити не спромігся. Це був для нього було занадто високо.

– Звісно, Роан Модестович правий. І він має право так поступати, оскільки так прописано. Але як справжній джентльмен, він повинен би все відписати дамі. А сам надбати собі нове. – солодким голосом проспівав Адамчик, а про себе додав. – Якщо зможе, звісно.

Але адвокат був іншої думки. Борис Артурович був, навіть, дуже проти таких думок.

– Ми не живемо в часи темного середньовіччя! – сухо сказав він. – Шлюб має також і свою практичну сторону. І мій клієнт не хоче нічого лишнього окрім того, що належиться йому по праву. Крім того, це будинок його батьків. І я буду надіятися, що ви, пані, не будете шукати ніяких зачіпок аби щось оспорювати з даної угоди.

– Як це не буду! – горлала Юнта. – Як це не буду! Та я! Та я йому таке там влаштую, що навік запам’ятає! Буде він мене лякати! Ти глянь, що він задумав! От погань! І передайте там своєму другові, щоби якомога швидше їхав сюди. Я чекаю його з вибаченнями! Вам ясно!

Чоловік нічого не відповів. Він мовчки поклав на стіл якісь документи і пішов геть. Спектакль закінчився.