Читати книгу - "Імітація"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Це риба із зимової ополонки. Сам не ловив, але тушкував для вас сам.
— Ти був у батьків, Сашко?
— Ні. Мені, так само, як і Джері Вісту, не варто їхати до батьків самому. А Галю ніяк не зустріну. Прошу до столу, панії, панове.
Чеканчук майстерно приготував рибу з ополонки. Дрібні кісточки розварилися, а великий хребет виймається надзвичайно легко. І м’ясо ніжне, і вершковий соус чарівний. І біле вино саме те.
— А чи можна тебе запитати, де ти зустрічав Новий рік?
— Можна. У нашого друга Кубова, який розбив свій «Лінкольн», замислився про вічне, купив мікроавтобус «Тойота» і дозрів до музичної школи. А Віст пообіцяв проект. Я навіть потурбував його на канікулах і він був радий тому. Для фундації налагодження контактів з національною бізнесовою елітою вважається дуже перспективним напрямком роботи. А також Кубов передавав пані Ларисі найщиріші вітання в новому році й рибу з ополонки. Хоча в його краях ні ставки, ні ріки зазвичай не замерзають. До речі, в Дружбонародівку повернулася Танька, що жила з Анатолієм Сумцовим. Ридала на його могилі, мовляв, аби він її не покинув, усе було б не так.
— А в Комбінатному ти також був.
Так. Перед Новим роком Сашко Чеканчук заніс до комісійного магазину платинові сережки з діамантами, бо не знав, що робити з ними. Йому запропонували виколупати діаманти, а платину здати як брухт по дванадцять гривень за грам. Він спитав, чи не можна їх здати на комісію як виріб, на що пані за прилавком обурено відповіла:
— Ви бачите, скільки всього в нас є? А хто купувати буде? Ви?
— Та ні, я хотів би продати.
— Ото ж бо й воно.
Він згадав, в якому ажіотажі купував ці сережки, теж, до речі, перед Новим роком, згадав метушливих огрядних баб, що викладали за ювелірні вироби купи радянських рублів — чи думав він тоді, як вернуться до нього ці крапельки діамантів, вправлені в коштовний білий метал?..
... Поїхав у Комбінатне тим самим потягом, яким ми їхали з тобою, Ларисо. І прийшов на Маршальську, 12, і заплатив шість гривень за ліжко. І випив пляшку шампанського, так, шампанського із Марією Підгубною...
— І в неї знайшлися чисті склянки? — запитала Лариса.
— І повернув Ангеліні сережки? — запитав Риженко.
— Вона пила шампанське з металевої кружки, а я з горла. Це особливе відчуття — шампанське з горла... Сережки не повернув. Ось вони. Ось. Марія заквапилась оформляти дочку до інтернату. Не справляється вона з нею сама!
— Ну, а хлопець... малий дикий щур... так і не повернувся?
— Ні, так і не повернувся.
Євгенія Кононенко — письменниця і перекладач, авторка більше 10 виданих книжок. По аналогії з Бальзаком, який все життя писав «Людську комедію», Євгенію Кононенко називають деміургом «київської комедії». Але на відміну від французького класика, жанрові форми тут значно менші, засоби — компактніші, а реалії набагато страшніші, бо до болю впізнавані.
Вперше отримав таке задоволення від українського детективу, який завдяки своїм іронічно-трагічним інтонаціям не тільки міцно тримає увагу читача до останнього рядка, а й відтворює наше сьогодення краще за будь-який «високий» роман.
Андрій Курков
Примітки1
Genuine leather — натуральна (справжня) шкіра. Genuine-imitated — справжнє-підробне (англ.).
(обратно) 2Міжнародний фонд підтримки обдарованих дітей (англ.).
(обратно) 3Охорона (англ.).
(обратно) 4Повідомлення (англ.).
(обратно) 5Знову приватна розмова? (англ.).
(обратно) 6Приватна, якщо хочеш (англ.).
(обратно) 7Добре, гаразд (англ.).
(обратно)Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Імітація», після закриття браузера.