Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Не вибачу, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Не вибачу, Уляна Пас"

2 287
0
28.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Не вибачу" автора Уляна Пас. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62
Перейти на сторінку:

- Мам, тату! Взагалі - то ми тут трохи по іншій причині. - схоже Іллі не терпілося поділитися чудовими новинами і тут я його розуміла. Він міцніше стиснув мою руку і заявив: - Оля вагітна! У нас скоро буде дитина! 

І тут почалося щось дійсно неймовірне. Я то думала, що батьки будуть злитись, що усе сталося так швидко. Досить того,  що привів в свій дім одразу нареченою, та ще й вагітною. Але те, що відбулося далі,  змусило мене зрозуміти, що в цій сім’ї усі дуже хороші і доброзичливі.  

Нас усі вітали і обнімали. Яна Василівна образу назвала мене дочкою і я бачила на її очах сльози радості. Ваня з Ілоною в один голос заявили, що будуть завжди няньчитись з малюком, а я лише усміхалася і вкотре переконувалася, що тепер усе буде добре. 

В місто ми поверталися доволі пізно. Родина Іллі не хотіла нас відпускати і все розпитували про наші подальші плани. Чесно кажучи я навіть не уявляла, що ми будемо робити далі. Але Ілля відповідав впевнено і з широкою усмішкою на устах: 

« Спочатку ми напишемо заяву і найближчим часом одружилось. Пізніше я хочу купити нам дім, щоб Оля і дитина більше бували на свіжому повітрі. Ну а потім у нас народиться малюк і ми будемо найщасливішими у світі. » 

- Втомилася? - Ілля повернув мене в реальність і ніжно погладив своїми пальцями мою щоку. Ми якраз заїздили в місто і на вулиці почало сутеніти. 

- Є трохи. – тихо відповіла, розглядаючи свого коханого чоловіка. Зараз Ілля впевнено керував автомобілем і здавався абсолютно щасливим. А я відчувала, що сьогодні ми стали ще на крок ближчими один до одного. І кохання моє виросло вдвічі, якщо таке взагалі можливо. 

- Зараз приїдемо додому і я приготую тобі ванну. – ніжно заявив Ілля. - Я тоді міцний сон. 

« Приїдемо додому »  прозвучало так тепло, що усмішка миттєво з’явилася на обличчі. Я обережно накрила руку Іллі своєю і вирішила поділитися тим, що зараз відчувала: 

- Я дуже тебе люблю, Іллюш. Єдине про що я зараз шкодую, що сім років тому повірила не тому хлопцеві. Шкода, що через своє сліпе кохання ми з тобою втратили стільки часу. Я не здобула нічого, лише втратила віру в справжнє і чисте кохання. Але ти з’явився знову і повернув мені цю віру. Вдихнув нове життя і дав зрозуміти, що можна жити по - іншому.  

- Я завжди тебе кохав, маленька, і завжди чекав. - з усмішкою відповів Ілля. - Навіть на моєму дні народженні, коли ви з Данею офіційно оголосили себе парою, я пам’ятаю як першим робив тобі таку пропозицію. 

- Ти все пам’ятаєш? - розгублено випалила. - Але ти говорив, що напився.. 

- Я не хотів виглядати ідіотом, тому придумав таку історію. – хмикнув чоловік. - Тоді мені було дуже боляче, але я змирився, тому що знав, який Даня насправді. Я не міг силою забрати тебе від нього. Тому єдине, що мені залишалося це чекати.. 

- Мені шкода.. - від розуміння того, що через мене Ілля стільки років страждав, стало не приємно від себе самої. На очі виступили сльози і схлип приховати не вдалося.  

- Ти чого, кохана? - Ілля швидко з’їхав на узбіччя і нахилився в мій бік. Взяв моє обличчя в свої руки і заглянув в очі. - Я сказав це не для того щоб ти тут плакала. Я просто хотів щоб ти знала, наскільки сильні мої почуття. Я не ображаюся за те, що було колись. Це лише минуле, яке дало нам можливість набити свої перші шишки і зрозуміти усю важливість наших стосунків. Тепер ми не діти і чудово розуміємо, що робимо. І я хочу щоб з цієї миті ти думала лише про те, що буде попереду, а не про те,  що залилося позаду. А я в свою чергу обіцяю, що ніколи тебе не ображу. Я.. настільки сильно тебе кохаю, що готовий на весь світ про це кричати.  

- Я теж тебе кохаю. - усміхнулася крізь сльози. - Дуже сильно. 

- От і чудово. – Ілля ніжно поцілував мене в кінчик носа, а тоді нагнувся і живіт поцілував. - Досить плакати, маленька. Попереду нас чекає знайомство з новим домом. Тому зберись і будь сильною. Разом ми зможемо усе. 

- Я знаю.. - усміхнулася і накрила руками свій живіт. - Тепер нас троє і ми зможемо все.. 

 

 

Кінець

1 ... 61 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не вибачу, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не вибачу, Уляна Пас"