Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонце, молодість, салют" автора Світлана Бонд. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 130
Перейти на сторінку:

- І ти вирішила брехати обом, - констатувала Діана. - Ти ж не любиш жодного з них. Інакше просто не змогла б так.

- Обох. Обох люблю. Ви ж мене не здасте? - благала своїми очима Христина.

- Ти ще гірша, ніж мій колишній, - стиснула губи Лариса. - Розбирайтеся самі.

Діана не відразу знайшла, що відповісти, у такій ситуації хотілося б просто промовчати.

- Ти ж не зможеш так вічно жити. Хоч раз подумай про почуття інших. Вибери або кинь обох, поки не стало гірше.

- Я що-небудь придумаю, - Христина обійняла подруг за плечі, розуміючи, що її таємниця не витече за стіни цієї будівлі. - Дякую за мовчання.

 

***  

Наступного ранку підліткам з першого загону запропонували гру в ярмарок. Суть у тому, що кожен може продати будь-яку свою річ за намальовані гроші, запам'ятати ім'я одногрупників і більше дізнатися один про одного. Спочатку гравці представляють товар покупцям, обмірковують і вже потім витрачають купони. Як на аукціоні, тільки ставки не підвищуються, бо в учасників лише по дві купюри, які вони можуть витратити у двох одногрупників. Наприкінці гри всі речі повертаються власникам.

Більшість присутніх уже встигли познайомитися, але серед шістнадцяти імен легко заплутатися, для цього й проводять подібні ігри.

Діма і Христина мовчки стежили за підлітками, зрідка нагадуючи правила. Підкреслили цікаве спостереження: молодь віддавала купони не за найціннішу річ, а тій людині, яка їм подобалася найбільше.

Продавши окуляри, Інгрід заробила всього дві купюри - від її сусідки по кімнаті Аріни та Ярослава, свої вона теж витратила на цих двох. Не кожен міг похвалитися великим заробітком, але тільки Інгрід не залишили без уваги:

- Не те ти продаєш, - усміхнувся Ярослав, тримаючи в руках її окуляри. Поміряв, повернувся до свого друга, на ім'я Рома, покрутився, покрасувався.

- Цноту продай, - жартував Гордій, що також постійно тримався поруч із сином директорки.

- Або свої фотки, - додав Ярослав. - Безплатно кидаєш, а могла б заробити.

Інгрід показала їм середній палець, але помітив його тільки Рома. На вчорашній лінійці він викликав у неї багато інтересу, особливо очі, що зараз не були приховані окулярами. Він ледь помітно посміхнувся, чуючи ці знущання. Інгрід була впевнена, що Ярослав розтріпав новим друзям усе про перший місяць і зокрема про дівчат, з якими чекав другої зміни.

Вона його не засуджувала, знала, що такий придурок просто не вміє спілкуватися по-іншому, без жартів. Хоча в ті пару днів, що вони були втрьох, Інгрід здавалося, вони тепер друзі. Але, мабуть, ті посиденьки до ранку і сон в одному ліжку нічого не значили.

Залишок дня проходив без пригод, і тільки дискотека змушувала серця молоді битися частіше. Дівчата, як зазвичай, провели весь вечір за зборами, хлопцям же було начхати й на свій зовнішній вигляд, і на тих, хто для них так виряджався. Вони сиділи групкою біля дерева і поглядали в телефони, поки вожаті не бачать.

- Через одну пісню буде повільний танець, - вирахував Ярослав. З минулої зміни запам'ятав точний порядок пісень і нічого не змінилося. - Виходимо на полювання?

- Не прихильник таких танців, - Рома зацікавлено глянув на друга, з яким вони вже третій рік поспіль опинялися в одному загоні. 

- Будеш сидіти з кислою пикою - наглядачі змусять.

- Що за тиранія... - дивувався він. - На кого полювати будеш?

- Аріна сподобалася, - Ярослав втупився в дівчину з кучерявим волоссям. У топі й коротких шортах мала доволі милий вигляд. - А ти?

- Подруга Альбіни норм, - Рома дивився на струнку дівчину з високим хвостом і на підборах. Красива, на цьому, напевно, все. - Ще руденька.

- Спробуй, - усміхнувся Ярик. - Хоча з Інгрід шансів мало, в неї там уже хтось є. Фотки йому кидає.

- Я думав, це жарти.

- Ні, дівчата на першій спільній п'янці в неї телефон відібрали, в галерею зайшли, а там фотка її цицьок. Та ще і яка! Ну то що, кличеш на танець?

- Мабуть, ні, - відмахнувся Рома.

- Добре подумав? - Ярослав давав йому останній шанс, на що отримав негативний помах голови. - Тоді я кличу.

Йому в радість було зробити те, на що не наважився друг. Із задоволеною посмішкою підійшов до Інгрід, яка розмовляла з дівчатами, пританцьовуючи.

- Потанцюємо?

- Знову знущаєшся? - вона відскочила і просканувала поглядом натовп, не вірячи, що за цією пропозицією не виникнуть жарти.

- Серйозний, як ніколи, - він простягнув їй руку.

Інгрід відповіла на жест, а наступної миті Ярослав притягнув її до себе і, піднявши на руки, закружляв у танці. Крізь сміх вона схопилася за його плечі, щоб не впустили. І хоч у кожній його дії читалося бажання побісити, це було весело. Давно вона так широко не посміхалася.

Ярослав акуратно поставив її на землю, і утримуючи сильніше, ніж зазвичай, обійняв за талію. Інгрід ледь рівновагу не втратила від таких польотів і Ярослав, певно, здогадувався, що так може бути. Коли вона отямилася, помітила, що він дотримується надто короткої дистанції.

1 ... 62 63 64 ... 130
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"