Читати книгу - "Танго наосліп, Ельма Кіраз"

— Ти вибач, але я вирішив трохи змінити музику для нашого танцю.

— Що!? — вражено спитала я.

— Ти ж не проти? — хлопець засміявся і кивнув тому, хто вмикав пісні.

Ми зупинились і я дуже незадоволено хмурила брови, дивлячись на нього, адже цю музику ми обирали разом. Це мала бути особлива мелодія для нашого особливого моменту, але натомість що? Натомість… заграло… танго? Серафим простягнув мені руку, запрошуючи до танцю і я дуже невпевнено на це погодилась, адже таки забула, як правильно його танцювати. Але хлопець так впевнено вів, я повторювала за ним усі кроки і раптом мене наче прошибло струмом. Я різко повернула голову і пильно дивилась в його темні очі. Серафим лише нахабно посміхався. Танець був недовгий і коли він нахилив мене до землі, то палко поцілував. Я без вагань піддалась і наші гості вибухнули оваціями. Ми вирівнялись і важко дихаючи, поки всі аплодували, я голосно заговорила:

— Якого дідька!? Це..ти… це ти!? Весь цей дурний час це був ти!?

— Повір, я був здивований не менше. Але коли зрозумів, то…

— Коли? Коли ти це зрозумів!? Чому не зізнався!

— Я мусив тебе трохи помучити. Та і для мене це було таким же шоком.

— Ненавиджу! Ненавиджу тебе! — я почала бити його кулаками по грудях і всі вражено спостерігали за нами. Але Серафим лише голосно розсміявся і міцніше притуливши мене до себе, пристрасно поцілував.