Читати книгу - "Арос.Призначена вогняному дракону, Аніта Мілаєва"

Лія

Лія пройшла в кабінет, де знаходилися книги. Вона ретельно вивчала назви видань, деякі відкривала - читала зміст. Ті, що викликали цікавість, відкладала в бік. Потрібної літератури було занадто мало.

"Що ти шукаєш? Може, я допоможу тобі »? - запропонував Деміон.

«Про договір, який нам належить укласти».

Деміон швидко знайшов червону книгу і вказав на неї. Лія дістала її і, погортавши, відклала.

«Не хочеш поговорити»? - запропонував Деміон. Дівчина явно його ігнорувала. Намагалася не спілкуватися.

"Про що"?

«Про те, що моя берегиня не сказала мені про свою істинність. Я думав, ти довіряєш мені », - без образи зауважив чоловік.

«Не думала, що це так важливо», - гортаючи чергову книгу, безтурботно відмахнулася дівчина.

«Дійсно, моя невістка наражає себе на небезпеку, хоча може просто розповісти все братові, одним махом вирішивши свої проблеми».

«Я не твоя невістка, і ніколи нею не стану. А від правди буде тільки гірше. Я ще молода, і вмирати не хочу ».

«Хто говорить про смерть. Рей допоможе тобі ».

«Деміон, залишмо цю розмову. Я хочу трохи почитати. Хоча літератури вкрай мало », - змінила тему Лія.

«Звичайно, мало. Як тільки ти попросила Рея почитати, всю важливу літературу перенесли в його кімнату», - просвітив Деміон.

Дівчина подивилася на друга: 

«Я ж казала».

«Це нормальна реакція. Він не довіряє тобі. Ставлення до тебе зміниться, коли все йому розкажеш », - захистив Деміон брата.

"Не збираюся. Можеш мене залишити? Я почитаю книги, які знайшла ».

«Увечері допоможу тобі пробратися в його спальню, якщо хочеш».

Лія недовірливо подивилася на чоловіка.

«До речі, його кімната сполучена з твоєю», - сказав дух, зникаючи.

Дівчину здивувала заява Деміона. Несподівано.

Лія відкрила першу книгу. З неї дізналася мало. Частину історії, яку вже чула від провідника і Деміона. Про раси, їхню кров.

Про драконів тут було написано небагато. Описувалися вміння і магія всіх ящерів. Це Лія вже чула від Деміона. Дійшовши до опису справжніх пар, вона затамувала подих, немов боялася, що рядки зникнуть.

«Бонобі- це благословення для мага з драконячою кров'ю. Тільки вона здатна пробудити дракона ».

Далі йшов опис появи мітки й малюнок відмітини, яка тільки-но з'явилася. Поруч була картинка мітки, що завершила виток. Але про обряди завершення браслета не було жодного слова. Красиво написано: тільки погляд істинної, яка дивиться в очі, пробуджує другу іпостась. Ніякої конкретики, чому так відбувається, як цього уникнути і як прибрати позначку!

В іншій книзі Лія взагалі ніякої потрібної інформації не знайшла, як і у всіх наступних.

Що ж, для того, щоб знайти відповіді на питання, слід пробиратися в спальню Рея.

Дівчина відкрила книгу про сандуго53 на крові. З прочитаного можна було зробити висновок:

Існувало п'ять видів угод:

Перша полягала в написанні пунктів домовленості кров'ю на спеціальному сувої . Обидві сторони повинні на своєму листі писати, що вони зобов'язуються зробити, закріпивши все кривавим підписом.

Друга, менш блюзнірська: свої зобов'язання сторони, що укладали договір, писали магічним чорнилом на пергаменті, спалювали й додавали у вино зі своєю кров'ю, обмінювалися кубками і випивали.

Третій вид договору заключався на словах, при свідках. Обидві сторони робили розріз на своїй руці, потім тиснули руки так, щоб їх кров змішалася.

Четвертий, на думку Лії, був найбезбожніший, найнезрозуміліший. Заключався він в якомусь колі. І сторони пили кров одне одного, один ковток за один пункт.

«Четвертий наймерзенніший», - зауважив Деміон, з'явившись позаду дівчини.

«Згодна», - зауважила Лія, не злякавшись його появи.

«Ти знайшла, що шукала»? - поцікавився чоловік.

«Ні».

«Значить вночі йдемо на справу»? - змовницьки запитав Деміон. Йому дуже подобалася ідея проникнення в кімнату.

«Так»

________

[Сандуго53] договір, угода, в деяких випадках клятва.